Біжучий рядок

"Всі хороші книги схожі в одному: коли ви дочитаєте до кінця, вам здається, що все це трапилося з вами, і так воно назавжди при вас і залишиться". Е. Хемінгуей

понеділок, 9 листопада 2015 р.


6 листопада 2015 - 160 років Дмитру Івановичу Яворницькому
Леся Степовичка
Монолог Дмитра Івановича Яворницького

«Працюй, працюй, допоки стане сили,
 І не зважай, що плещуть вороги».
 «Допоки руки служать, краю милий,
 Не пожалію серця і снаги!» -

 Так я чинив, і розступались води,
 і оживали древнощі святі.
 І отаман Сірко на бій виходив,
 і шаблі блискали на сонці золоті.

 Століття – мить, для вічності – дрібниця,
 Кістки в землі, а кров влилась – в зорю.
 Я не пропав, ваш характерник Яворницький,
 іду музеєм, з вами говорю.

 Ну як ти тут без мене, Дике поле?
 І ви, баби мої, я так вас всіх люблю!
 Вам, бачу, стало більше волі й долі,
 Чому ж я й досі неспокійно сплю?

 Торкнуся кобзи, і струна озветься,
 і скрипне віз чумацький в тиші зал.
 Працюйте, сестри, не шкодуйте серця!
 Ще віз отой не все вам розказав!

 Ще пирхне коник – де ти, Калнишевський?
 І чайка скрикне – і впаде полуда з віч:
 була цариця тут, та друга, а не перша,
 а першою була – Козацька Січ!

 Співають кобзарі, Дніпро сивий їх слуха,
 і диха степ, і Час, що не пощез.
 Де мій ціпок? Подайте капелюха!
 Ну, я пішов. Побачимося ще.           

Немає коментарів :

Опублікувати коментар