Біжучий рядок

"Всі хороші книги схожі в одному: коли ви дочитаєте до кінця, вам здається, що все це трапилося з вами, і так воно назавжди при вас і залишиться". Е. Хемінгуей

вівторок, 31 березня 2020 р.

Файні товсті дівки, йо!
Чи чув Ти, друже, за конкурс "Напишіть про мене книжку!"?
Цей конкурс оголосило видавництво "Фонтан казок", щоби простимулювати українських письменників створювати повісті про твоїх однолітків, де кожен сучасний читач міг би впізнати себе.
Одна з них - авторства Тетяни Стрижевської "Файні товсті дівки, йо!"

Про що ж вона? Пропонуємо уривок з огляду літературознавця Тетяни Петренко:


"Модні журнали та соціальні мережі натякають, що влітку треба їхати «до найкращого готелю десь на узбережжі – з аквапарком, анімацією та безкінечним безалкогольним мохіто». Але цього літа Зоряні й Мілці випадає відпочинок у селищі Ясіня на Закарпатті, де на дванадцятилітніх київських подруг чекають не дуже гламурні канікули. Щоправда, у дівчат буде вдосталь часу, щоби зламати свої стереотипи про нудність і жахливість сільського відпочинку, поступово забити на модний макіяж, на своє дієтичне харчування і на інтернет (який у горах і без того погано ловить).
_______
На Закарпатті дійсно виявляється не гірше, ніж десь на Гоа, бо для міських дівчат усе там – суцільна екзотика: і кози, і церква, і навіть душ із відра. Це вже не кажучи про закарпатську говірку, яку подруги мало розуміють, і бабцю Катрю, стовідсоткову мольфарку, яка співає до своєї городини такі пісні, що та виростає за ніч, знається на секретних властивостях рослин (недоступних для всіх косметологів світу) і без зусиль робить так, що подруги починають їсти всю бабчину їжу. До того ж вона не розпитує про школу та хлопців (та й взагалі мало що говорить, крім як «файні товсті дівки») і навіть відпускає на сільську дискотеку – ідеальна бабця, яка виграє в обох мам і в Мілчиної міської бабусі з величезним відривом.

Окрім дослідження місцевості й «культурних реалій» селища, Зоряна та Мілка встигають подумати і про своє повсякденне життя: порозмірковувати про ідеальних хлопців (акторів) і про своїх менш ідеальних, але більш доступних однокласників; позгадувати про домальовані роги письменникам у шкільних підручниках і про всі мамські несправедливості. А ще подумати про дружбу, бо стосунки подруг побудована на чітких і не дуже справедливих принципах.Оскільки сільський побут у книзі подається не як традиційний і нормативний, а як екзотичний, дівчата виявляють, що у світі є місця, де не діють правила модних журналів, де знати відмінність між еспадрильями й мокасинами – зайва інформація, і де словосполучення «товсті дівки» – не смертельна образа, а нічогенький комплімент. У такий спосіб Зоряна й Мілка засвоюють, що у світі існують культурні відмінності та що правила й норми не однакові для всіх навіть у межах однієї країни. А також бачать, що сільська місцевість буває значно цікавішою, ніж це могла показати дівчатам шкільна програма: походити в закарпатській сукні до церкви – не менш круто, ніж одягнути сарі й піти в буддистський храм. До того ж в Ясіні є хлопчик Мирко, а отже, шанс на любовні переживання принаймні для однієї з героїнь.
Якими б файними не були героїні цієї повісті, але між ними закралася тінь нерівності. Річ у тім, що Зоряна – типовий екстраверт, а Мілка – інтроверт. А про інтровертів у модних журналах, судячи з усього, не пишуть. Тому дівчина відчуває тільки недоліки цього типу особистості (сподіваємось, вона ще трохи підросте й відкриє для себе книжку Сьюзен Кейн «Сила інтровертів» або щось інше на цю тему). А поки Мілка інтуїтивно вловлює, що бути тихою і сором’язливою у сучасному світі не так престижно, й тихо заздрить розкутості Зоряни, підкоряючись її примхам та майже ніколи ні в чому не заперечуючи подрузі. Усе-таки Мілка не може з’їсти те, що не затвердила Зоряна, і не має права говорити з тим, із ким та не говорить. Але оскільки ми часто спостерігаємо за всіма ситуаціями через призму реакцій і думок саме Мілки, то можемо побачити, що вона не лише більш сором’язлива, а й більш вдумлива та раціональна. Тож місцями дівчинка таки вчиться говорити «ні» своїй подрузі й вчиняти так, як це вважає за краще вона. Зрештою, дружба – це ж не домінування й підкорення..."

понеділок, 30 березня 2020 р.

ТРИМАЄМО ДИСТАНЦІЮ І БЕРЕЖЕМОСЯ ВІД КОРОНАВІРУСУ!
Пластуни - народ винахідливий. Тож перебуваючи на карантині, пластуни Дніпра долучилися до важливого соціального проекту! Висловлюючи повагу до медпрацівників, ми започаткували пісенний флешмоб з інформування про заходи самоізоляції!
Опрацьовуючи тему медіаграмотності, ми виявили безліч прогалин у базових знаннях про карантин та самоізоляцію😷.

У нагоді нам став актуальний текст Сашка Положинського про заходи безпеки в боротьбі з коронавірусом. Так народилася ідея соціального пісенного флешмобу "Тримай дистанцію!" 
Ми створили пісню про безпеку під час карантину. У ній ідеться про обов'язкові заходи в боротьбі з коронавірусом: правильне миття рук, соціальну ізоляцію і засоби захисту. Всі найважливіші рекомендації медиків зібрані в одному відео, на якому ми простою і зрозумілою мовою доносимо важливий меседж про те, як дотримуватися карантину.
Прийшла весна, та є один мінус -
На нас наступає коронавірус!
Все поки спокійно, але, поміж тим,
Нам уже призначили карантин.
Давайте спокійно, як мудрі люди,
Згадаємо всі симптоми застуди.
Як маєш хоча би одного симптома -
Клич лікарів та сиди вдома.
Лише у серветку кашляй та чхай,
Серветку одразу ж викидай.
Якщо ж під рукою не маєш нічого -
В руці є лікоть - кашляй у нього!
Пов‘язки і маски - незайві деталі,
Однак від людей тримайся подалі.
Якщо до людей мусово піти,
То тримай дистанцію - метра три!
Коли ти, наприклад, відвідав Китай,
Прилетів в Україну - не гуляй.
Будь відповідальним і свідомим,
Навіть без симптомів посиди вдома.
Мий руки з милом проточною водою -
Й тоді санітари не прийдуть за тобою.
Якщо мити руки і довго терти -
Будеш мати всі шанси... не померти.
Оу, безсмертя?! - Поки що ні,
Але матимеш попереду ще багато днів.
І потойбіччя ще довго не покличе,
Головне - не чіпай руками обличчя!

Приспів:
Не врятує стіна, не паркан і не тин,
Нас порятує - карантин!
Не врятує стіна, не паркан і не тин,
Нас порятує - карантин!
Не врятує стіна, не паркан і не тин,
Нас порятує - карантин!
Не врятує стіна, не паркан і не тин,
Нас порятує - карантин!
С. Положинський
Подивитися відео можна за посиланням на YouTube:
https://youtu.be/l1czMmLq1L8

пʼятниця, 27 березня 2020 р.

Крила. Вечір з Богданом

27 березня - Міжнародний День театру
Пропонуємо Тобі, друже, переглянути унікальну виставу  Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка -  "Крила. Вечір з Богданом", присвячену Богдану Ступці (по мотивам поезії Ліни Костенко). Це ювілейний вечір, який відбувся в 2016 році з нагоди 75-річчя від дня народження актора.

четвер, 26 березня 2020 р.

Експериментуємо зі Старим Левом. Онлайн-досліди з Юлею Смаль

Якщо ви думаєте, що книжкове видавництво - це тільки книги, то помиляєтеся. Одне з найкреативніших видавництв України - "Видавництво Старого Лева" - запроваджує курс зустрічей з дитячою письменницею (авторкою книг "Лесеві історії. Експериментуй і дізнавайся" і "Цікава хімія. Життєпис речовин"), хіміком за фахом і пластункою - Юлею Смаль.
Всі ці досліди можна проводити на власній кухні. За умови, що після закінчення ви обов'язково наведете порядок. 😉


Експериментуємо зі Старим Левом. Онлайн-досліди з Юлею Смаль. Хімія коль...

Зустріч друга.
Далі - щовівторка і щочетверга приходь на сторінку "Видавництва Старого Лева" в мережі Facebook і переглядай наступні досліди.

середа, 25 березня 2020 р.

😷😷😷 Допоки фізично взяти книгу в бібліотеці недоступно, пропонуємо Тобі, друже, відвідати онлайн-бібліотеку.
Переглядай, обирай, завантажуй і насолоджуйся читанням!
https://l.facebook.com/l.php?u=http%3A%2F%2Flib.shiftcms.net%2F%3Ffbclid%3DIwAR3iQyfNzTpnDIwG7NXMuOOTXhuEhEvfArCkVu9TUG_XGB09WYaioE7KLmA&h=AT2NExoTwsA8LtBLvZJZVc-3er6OaZwwqUbEk9mDWeflEL_ir81WC5C2DEHFd-GZh1VnYb-S4rKA1_jdcw4eFAIa7steS5laYuCN95Ni9v3_LypyolLQtDjBY_mB8x7IzbCm

вівторок, 24 березня 2020 р.

Історія боротьби Грети Тунберг за порятунок світу
Сьогодні ми з вами будемо читати книгу, яка з'явилася в нашій бібліотеці завдяки пластунам з міста Золочів, що на Львівщині. Це їх подарунок пластунам Дніпра.

Грета живе у прекрасному лісі, якому загрожують гіганти. Прийшовши до лісу, гіганти нарубали дерев, щоби звести будинки.
потім вони нарубали ще дерев і звели ще більші будинки. З будинків виросли селища, а з селищ - міста, і зрештою лісу майже не залишилося. На щастя, у Грети є ідея...

Ця книжка з малюнками надихає і розповідає історію номінантки на Нобелевську премію миру Грети Тунберг.



Пропонуємо разом з нашим бібліотекарем прочитати історію про пригоди дівчинки Грети в великому лісі, а  також поради, що кожен з нас може зробити для порятунку нашої планети.
Ви готові слухати? 😉

понеділок, 23 березня 2020 р.

КНИГА і КИНО
арлі і шоколадна фабрика" — найпопулярніша книга Роальда Дала.
Жив собі бідний хлопчик, якому раз на рік — на його день народження — дарували єдиний дарунок — маленький шоколадний батончик. Але хлопчик мав добре серце, і тому з ним трапляється неймовірна пригода, яка не залишить байдужими ні дітей, ні дорослих.

Можливо, це найзворушливіша повість нашого часу. Про що ж вона?


Підприємство Віллі Вонки -  воістину цікаве містечко, де створюється найсмачніший в країні шоколад. На фабрику не пускають сторонніх людей, ще нікому не доводилося туди проникнути. Вона оповита ореолом таємниць і чуток, і будь-яка дитина мріє побувати там. І ось одного разу власник закладу вирішує упакувати в п'ять плиток шоколаду золоті запрошення, що дають шанс опинитися в цьому чудовому місці. Незабаром визначаються п'ять переможців, які в найближчому часі повинні будуть відправитися на екскурсію, що захоплює з першого кроку.

Таким чином, квиток опиняється в руках маленького хлопчика Чарлі, для нього ця можливість є справжнім святом.
Господар особисто зустріне переможців лотереї і готовий показати дітлахам, як все влаштовано. Щось їх шокує і здивує, а інше серйозно злякає. Дітлахи відвідають одну кімнату за одною: з льодяниками, далі горіховий цех, карамельний і безліч інших незвичайних місць. Ця мандрівка є прекрасним шансом для дітей змінити своє життя, але малюки не здогадуються, що їх чекає в майбутньому. 


Талановитий і одіозний актор Джонні Депп відмінно виконав головну роль у фільмі. Для більшості шанувальників його творчості - образ Віллі Вонки став одним з улюблених. Гарантуємо, що картину ви переглянете на одному диханні. Перенесемося 
разом з героями в особливий казковий світ, де над створенням солодощів трудяться маленькі чоловічки, що керують особливими технологіями, і навіть тварини. 

Чарлі та шоколадна фабрика дивитися онлайн українською мовою безкоштовно
Конкурс! Конкурс! Конкурс!

Друже, пропонуємо Тобі цікавезне заняття, яке можна виконати, допоки ми вимушено знаходимося по своїх домівках.

Ми — архітектори
(Конкурс журналу “Джміль”)
Джмелику подобається досліджувати все навколо, приміряти на себе ролі різних фахівців. Цього разу він вирішив стати архітектором, зібрати однодумців та разом створити проєкт диво-міста з казковими будиночками. Він оголошує Конкурс для всіх, кому подобається фантазувати, створювати нове та незвичайне.
Зробіть п’ять кроків для участі в Конкурсі:

1. Придумайте споруду (житловий будинок, бібліотеку, театр, музей тощо).
2. Сконструюйте її з матеріалу за власним вибором (конструктор, картон, пластилін, пластикові соломинки для напоїв, коробки та коробочки або все разом).
3. Сфотографуйте та додайте розповідь про свою споруду (дорослий може записати її зі слів дитини або зняти відео).
4. Надішліть фото, опис роботи та анкету учасника на електронну адресу редакції jmil@dvsvit.com.ua. У темі листа зазначте: “На Конкурс: «Ми — архітектори»”.
5. Встигніть зробити це до 1 червня 2020 року.
Кубок

Нагороди та відзнаки

Найцікавіші роботи будуть розміщені на сайті журналу jmil.com.ua.
Переможці отримають у подарунок конструктори, грамоти та журнали.
Бажаємо успіхів!

Контакти оргкомітету
Поштова адреса: 04053, Київ-53, а/с 36.
E-mail: jmil@dvsvit.com.ua
Телефони: (044) 486-11-19, (099) 376-35-36

субота, 21 березня 2020 р.

21 березня - Всесвітній День поезії
В подарунок нашим читачам - новий вірш від С. Жадана:
"Пишу дитячу книгу.
Щоправда, вірші виходять не зовсім дитячі".

***       
І ось прийшла старість до старого кота,
оскільки в кота були доволі серйозні літа,
і втратив кіт апетит, почав боятися висоти,
і взагалі – ви ж знаєте, які печальні бувають старі коти.

І тоді прийшли до кота янголи божі, прямо зрання,
знайшли час прийти до кота суботнього дня,
постукали чемно в двері, поскидали взуття,
і говорять йому: давай, коте, розповідай про своє життя.

Розповідай, чим за життя займався ти,
що про тебе потім розкажуть друзі-коти,
що згадають про тебе сусіди, знайомі, сім’я,
чим їм запам’ятається котяча доля твоя?

Ну що? - Говорить кіт. - Переважно я спав.
У мене, звісно, було трішки справ,
але переважно я все ж таки спав, 
                                         якщо говорити на чистоту.
Чесно спав, як і належить коту.

Не посадив дерево, не збудував дім.
Не сильно за цим і шкодував, утім.
Знав, що все марнота марнот, що все мине.
Є, щоправда, діти – але це діло таке, наживне. 

А так, дорогі мої янголи, я переважно відпочивав,
дрімав, куняв, клював носом, просто десь ночував,
перевертався з боку на бік, зі спини на живіт.
Мабуть, доки я спав, устиг змінитися світ. 

Та ні, - відповіли янголи, - якщо чесно – то ні,
світ особливо і не змінився: новини так само сумні,
діти так само веселі, дерева продовжують рости.
Головне, що не змінилися ви – коти.

Спите собі, дрімаєте, вилежуєтесь, мурчите.
Все вже давно минуло, а що не минуло – мине і те.
Будь здоров, коте, спи собі, накрившись хвостом.
Все життя, - сказав янгол, взуваючись, - 
все життя мріяв бути котом.
С. Жадан

Пропонуємо нашим читачам подивитися на світ поезії разом з героями журналу "Джміль". Цей поетичний урок для тих, хто хоче навчитися відчувати поезію всім серцем (За матеріалами журналу “Джміль”, № 4 за 1999).

Світ крізь чарівні віконця

Книжечка з Джмеликом та його друзями сидять біля каміна, розмовляють про поезію, дивляться на вогонь, слухають і читають гарні вірші. Кожен з них, мов чарівне віконце, відкриває нам світ по-своєму — в інших барвах і настроях.

ДЖМЕЛИКОВИЙ ВІРШ

— Я знаю, знаю, як треба складати вірші! — раптом вигукнув Джмелик. — Я все зрозумів. Треба добирати слова так, щоб виходили рими, щоб складно звучало: мотузок — пиріжок, стрічка — нічка, райце — яйце. Я й віршика сам склав:
Дорогі мої малятка,
Любі хлопчики й дівчатка,
Щиро вас усіх вітаю,
Соловейком я співаю.
— Джмелику, ти справді дещо дізнався про те, як складають вірші, але не усвідомив головного — відповіла Книжечка, уважно вислухавши Джмелика. — Найважливіше у поезії не рими, а те, про що у ній розповідається. Ну от подумай, до чого у твоєму вірші остання фраза — “Соловейком я співаю”? Твій вірш — це вітання дітям. І закінчити його треба якось інакше.
  •  Поміркуймо разом. Про що варто сказати в останньому рядку вірша?
  •  Які рими краще добрати?
  • А як би завершили вірш ви?

Перш ніж складати вірші, треба навчитися їх слухати, відчувати чарівність, красу та виразність образних слів, навчитися бачити світ, що за ними відкривається.
Прослухаємо разом поезію Катерини Перелісної.
Зима
Ой багато снігу, ой, багато!
Прибрались дерева, мов свято:
У садочку яблунька і бузок
Одягли білесенький кожушок.
Ой лети, легесенький, ой лети!
У садочку кучугуру намети.
Кучугуру високую, як гора,
                         Щоб санчатами спускалась дітвора.                     
  • Який у вас настрій після читання цього вірша? 
  • Які слова допомагають передати настрій?
  • Як ви гадаєте, про який день ідеться у вірші? Чому?
  • А чи є барви у вірша? Якого кольору цей вірш?
  • Як би ви передали це в малюнку?

Відчуваєте, як тихо падає сніжок, запушує вулиці й двори? Сніжинки летять, пухнасті, легкі. І от уже все навкруги змінилося: зима білим пухом притрусила дерева, білим килимом вкрила землю. Такий уже в неї улюблений колір — білий. Домалювати нашу уявну картину допоможе вірш Анатолія Камінчука.

СНІГ ІДЕ ГУСТИЙ

Де росла травичка,

Снігу намело.

Там, де бігла річка,

Лід — прозоре скло.

Де було стернище,

Там стоять скирти.

Білий вітер свище,

Сніг іде густий.

Ми гуляли з вами тихої, погожої днини, та раптом почалася хуртовина. Вітер несе снігові хмари...
  •  Який голос у хуртовини? На що він схожий?
  •  Яка хуртовина — добра чи зла? Чому ви так вважаєте?
  • Як іще можна назвати хуртовину? 


Книжечка запропонувала влаштувати змагання: хто знає більше “зимових” слів. Першим такі слова придумував Джмелик:
—  Зима, сніг, сніжинки, завірюха, заметіль, снігова баба, морозець...
Далі до нього приєдналися Пензлик, Нотка. Вони не тільки не поступалися у знанні “зимових” слів, а ще й дібрали до них різні означення, порівняння, синоніми, пестливі слова та вирази.
  •  Зима яка? (Зимонька-снігуронька, засніжена, морозяна, пухнаста, сніжна, весела, білосніжна...) Що робить?
  •  Сніг який? (Пухнастий, легкий, білесенький, як вата, як кожушок на деревах, як ковдра на землі). Що робить? (Запушує, летить, кружляє, одягає дерева у біле вбрання, розсипає срібло, блищить).
  •  Сніжинки які? (Наче зірочки, сніжиночки-пушиночки, крилаті сніжинки, пухнасті перинки, сріблясті, візерунчасті). Що роблять? (В’ються, танцюють, зірочками мерехтять).
  • Завірюха яка? Що робить? (Гасає, не вгава, засипає, заносить, гуде, виє, свистить, вибілює хати).
  • А що можете додати ви? До справи!

ЧИ МАЄ ВІРШ НАСТРІЙ?

— А зараз заплющте очі й уважно послухайте вірш Валентини Зорік. Потім розкажете, який настрій він вам навіяв, — запропонувала Книжечка.

ЗИМОВИЙ РАНОК
Всю ніч вирувала хурделиця,

А зранку спокійненько стелиться

По білій землі припорошеній

Легкий вітерець заморожений.
Зимове усміхнене сонечко
Крізь скло загляда у віконечко,
Виблискують сонячні зайчики,
Морозко хапає за пальчики,
Потріскують срібні сніжиноньки,
На небі нема ні хмариноньки:
Так затишно скрізь, спокійнесенько,
Так весело, сніжно, білесенько!
Повітря виспівує солодко,
Хоч зранку й мороз, та — не холодно,
Так дихать приємно і радісно —
Зима така мила і лагідна...
— Я бачу, ви всміхаєтеся, — заплескала у долоні Книжечка. — Справді, гарний, світлий, веселий вірш. Завдяки чому авторові вдалося зробити твір таким життєрадісним, приємним? Послухайте його ще раз.
  •  Знайдіть у вірші пестливі слова.
  •  Подумайте, які ще слова надають поезії такого світлого звучання.
  • Як ви розумієте вирази “легкий вітерець заморожений”, “повітря виспівує солодко”, “дихати приємно і радісно”?

— Відчуваєте? — справжня поезія завжди має свій настрій. 

ГРА  “СЛУХАЮ, УЯВЛЯЮ, МАЛЮЮ”

Книжечка знайшла гарний вірш, а Джмелик його вивчив і зараз розповідає друзям. Пензлик же запропонував не просто послухати вірш, а й уявити чудову картину, зображену в ньому, а потім намалювати її олівцями чи фарбами, пензликом, пальчиком, крейдою, свічкою — як кому більше до вподоби.

Зимовий бір

Забрів у сніг,

Втомився й ліг

Та й спить пухкими снами

Зимовий бір,

Мов чорний звір

Зі срібними рогами.

Володимир Підпалий

  •  Як ви зрозуміли з вірша, чи багато снігу нападало в зимовому лісі? 
  • Як можна сказати про зимовий ліс? 
  •  З ким порівнює автор зимовий ліс? Чи згодні ви з цим порівнянням?  Намалюйте цей чарівний зимовий ліс і пришліть нам малюнки.

Гра “Покажи”

А зараз Книжечка розповідатиме вірш Грицька Бойка, а ви з Ноткою рухами будете показувати те, про що в ньому йдеться.
Загубила голку Ніна,
Стала Ніна на коліна;
Знайшла голку, та не шила —
Ніна нитки загубила.
Загубила нитки Ніна,
Стала Ніна на коліна.
Знайшла нитки, та не шила —
Ніна голку загубила...
Цього вірша про дівчатко
Починай читать спочатку.

ВІДКРИВАЄМО ЧАРІВНІ ВІКОНЕЧКА

А тепер зручніше вмощуйтеся на килимку, і поговоримо про чарівні віконечка, які можна побачити, коли уважно слухаєш або читаєш вірші. Але відчинити таке віконце зможе лише той, хто з повагою ставиться до слова, намагається усвідомити значення образних слів та виразів. Послухайте уважно вірш Максима Рильського.

Білі мухи

Білі мухи налетіли —

Все подвір’я стало біле.

Не злічити білих мух,

Що летять, неначе пух.

  • Ви здогадалися, про що цей вірш?
  • Що за “білі мухи” літають у повітрі?
  • Як іще можна сказати про це зимове явище?

СМІШИНКИ-ВЕСЕЛИНКИ

— Отже, ми з вами слухали вірші-картини, описові поезії, присвячені красі природи. А тепер я хочу зробити вам приємність, — сказала Книжечка. — Мабуть, усім вам подобаються вірші-жарти, смішинки-веселинки. Про які лишень несподівані історії у них не розповідається! Веселі вірші треба вміти виразно декламувати, щоб розсмішити слухачів, щоб вони відчули кумедність ситуації.
—  Вірші-забави можна інсценувати, розігрувати в ролях, — додав Джмелик. — Тоді вашим друзям буде приємно не лише слухати веселі вірші, а й дивитися цікаві сценки, у яких ви можете бути акторами. Ось кілька таких жартівливих віршованих діалогів Грицька Бойка.

ЧОМУ ТИМКО ПОДРЯПАНИЙ?

— Чому це ти подряпаний? —
Юрко Тимка пита.
Тимко йому відказує:
— Та я купав кота!
— А я от не подряпаний,
Хоч теж купав свого...
— Еге, ти ж не викручував
І не сушив його!



ЗНАЙДУ
Мати. Нащо калоші ти взуваєш?

Синок. Я в них на вулицю піду!

Мати. Але ж грязюки там немає.

Синок. Нічого, я її знайду!



ГРАЛАСЯ В ДОЛОНЕЧКИ
Тато. Де ти завозилася?

Де ти забруднилася?

Доня. Я в калюжі з сонечком

Гралася в долонечки!



БУЛКА З МАСЛОМ
Стоїть і гірко плаче Надя:

— Віддайте булку з маслом, дядю!

— Та я ж не брав, дівчатко миле...

— А ви на неї, дядю, сіли!
Часто кумедні ситуації виникають через те, що деякі слова або вирази можна розуміти по-різному. Ось як розповів про це Анатолій Качан.


КАЧКА
Запитав мене моряк,

Чи боюсь я качки.

...Я на дядька моряка

Гордо так дивлюся:
— Та я навіть гусака
Зовсім не боюся!

  • А ви зрозуміли, про яку “качку” питав моряк? 
  • А як зрозумів запитання хлопчик? 

* * *

Наказала мені мама:

— Тримай язик за зубами...

Але ж всі те добре знають:

В мене зубки випадають.

То хіба ж я можу, мамо,

Язик тримати за зубами?

  •  Чи правильно дитина зрозуміла мамин наказ?
  •  А як ви гадаєте, що мала на увазі мама?

ПЕРШІ ПОЕТИЧНІ СПРОБИ

— Ми добре попрацювали, — звернулася Книжечка до друзів. — Але перш ніж попрощатися, хочу запропонувати всім дітям невеличке завдання — продовжити віршовані рядки, випробувати себе у складанні віршів. Ви можете складати їх самі, можете разом з мамами, татами, бабусями, а ще цікавіше буде, якщо ви віршуватимете разом зі своїми друзями.
1. Зайчику-стрибайчику,
Де ти бував?
.............................
2. На вулиці сипле
Пухнастий сніжок
.............................
3. Весела ялинка
Знов до нас прийшла
.............................
4. Милі друзі,
Вас чекаю
.............................
5. Сніг, як білий килимок,
........................

Студію вела Наталя Гавриш
Малювала Ганна Лапа