"Не стало Володимира Рутківського, прекрасної світлої людини й блискучого дитячого письменника.

Власне, з його дивовижних, захопливих, сповнених доброго гумору, книжок, почався новий етап нашої дитячої літератури. Саме з виходом у Видавництво «Абабагаламага» історично-пригодницького роману "Джури козака Швайки" серед дітей та підлітків відродився інтерес до читання. Виявилось, що на відміну від "програмної" літератури, яку діти часом мусили приймати, як гіркі ліки, від читання можна отримувати справжню насолоду. На мою думку, пан Володимир зробив у нашій літературі те, що Джоан Роулінг здійснила в сучасній світовій літературі - повернув моду на читання, загальмувавши, здавалося б, невідворотний процес цілковитого занурення дітей цифрової епохи у віртуальну реальність, де справжнє життя підмінюється його імітацією. Але найбільше я люблю творчість Володимира Рутківського за невгамовне прагнення відкривати щось нове, неймовірне й цікаве та ділитися цими відкриттями з цілим світом! І я вірю, що книжки пана Володимира житимуть ще довго-довго, захоплюючи малих читачів неймовірними пригодами, відчайдушною звитягою та любов'ю до своєї землі".

Леся Вороніна

10 травня народився Іван Малкович – український поет і видавець, директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

 ВАГОМА РІЧ

Івану Малковичу

Дракона звали містер Брук –

Він шанував книжки і друк:

Тому друкарню він тримав

І гарні вірші видавав.

Тож поступово в тій землі –

І школярі, і королі –

Змінили вдачу, позаяк,

Надбали поетичний смак.

Забуто кривди. Зникла лють.

Там довго й радісно живуть.

Завзятий день. Утішна ніч…

Поезія – вагома річ.

Від Григорія Фальковича

 Сьогодні, 19 березня, свій 91-й день народження святкує легендарна українка - поетеса Ліна Костенко

Привітай Ліну Василівну і ти, друже, зробивши допис з улюбленої поезією Ліни Костенко та додавши хештег #_Вітаю_Ліну_Костенко.

Детальніше прочитати про долю поетеси можна за посиланням на сайті Українського інституту національної пам'яті:

https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/statti/vysoka-zhinka-gorda-nache-bunt-do-90-richchya-liny-kostenko

2 лютого - 120-та річниця з дня народження українського письменника та перекладача Валер'яна Підмогильного

Народився майбутній класик української літератури в небагатій селянській родині на Катеринославщині - в селі Чаплі.

Під час навчання в Катеринославському реальному училищі Підмогильний видав перші пригодницькі твори під псевдонімом Лорд Лістер.

В 1918 вступив на математичне відділення до Катеринославського університету.

У 1920 році 19-річний Підмогильний видав першу збірку оповідань під назвою "Твори Ч. 1". В будинку "Літературного Придніпров'я" він працював у 1920 році. Отримати вищу освіту письменник не зміг через матеріальну скруту.

Тому 1921 року молодий літератор перебрався до Києва, де обійняв посаду бібліографа в Книжковій палаті. Згодом, тікаючи від Голоду 1921-1923 років, перебрався в селище Ворзель під Києвом. У Ворзелі Підмогильний влаштувався вчителем української мови та політпросвіти в місцеву трудову школу та одружився з акторкою Театру юного глядача Катрею Червінською.

У 1922 році Підмогильний перебрався з дружиною до Києва і з головою занурився в літературне життя України. Вступив спершу до літературного товариства "Аспис" (Асоціація письменників). З групою однодумців досить швидко створив власне письменницьке об'єднання "Ланка", яке ставило собі на меті продовжити класичну українську літературу уже в сучасні художній формі. "Ланка" досить швидко трансформувалась в МАРС (Майстерня революційного слова). Це було товариство літераторів, які відкидали політичне пристосування та наголошували на необхідності домінування художньої форми у творах.

Цей період найпродуктивніший в житті письменника. Вийшли друком його твори "В епідемічному бараці", "Військовий літун", "Третя революція". У 1928 опубліковують magnum opus Підмогильного - роман "Місто". А за два роки - другий роман письменника "Невеличка драма".

У 1932 році Підмогильний перебрався до Харкова, де оселився в відомому письменницькому кооперативі "Слово". В Харкові він сконцентрувався на перекладацькій діяльності. Перекладав французьких філософів-просвітників Дені Дідро та Клода Гельвеція, взяв участь в перекладі 15-томника Оноре де Бальзака, 20-томника Еміля Золя та 24-томника Анатоля Франса.

8 грудня 1934 року Підмогильного заарештували зі звинуваченням в «участі у роботі терористичної організації, що ставила собі за мету організацію терору проти керівників партії». Попри заперечення власної провини у будь-яких звинуваченнях, літератора засудили до "десяти років з конфіскацією усього майна". Військова колегія Верховного суду СРСР засудила його до 10 років ув'язнення в Соловецькому таборі особливого призначення. В таборі письменник продовжив літературну діяльність, зокрема в листах дружини згадується про повість "Історія одного будинку" та роботу над романом про колективізацію "Осінь 1929-го".

Однак у листопаді 1937 року за рішенням "трійки" НКВД Валер'ян Підмогильний, як і ще кілька сотень представників української інтелектуальної еліти, був розстріляний в урочищі Сандармох в Карелії. Йому було 36 років.

(За матеріалами Українського інституту національної пам'яті)

Рекомендуємо відвідати експозицію в музеї "Літературне Придніпров'я", присвячену Валер'яну Підмогильному.

Агатангел Кримський 

15 січня 1871 — 25 січня 1942

Народжений на Волині  кримський татарин володів понад 60 мовами, став  одним із найвидатніших мовознавців світу.

Під час правління Скоропадського фактично керував Українською Академією Наук.
Створив комісії історії української мови, уклав словник української живої мови.

Прихід більшовиків поставив під загрозу існування Академії Наук, проте саме завдяки Кримському її вдалося зберегти і навіть розширити книгозбірню.

Пропри неоціненний внесок у науку, культуру, світові переклади та визнання радянським режимом, НКВС постановою від 20 липня 1941 року називає його "ідеологом українського буржуазного націоналізму" - а значить ворогом народу - та з багатьма представниками інтелігенції відправляють до Казахстану на смерть.

Друже, тобі цікаво дізнатися, як писали відомі письменники?

• Марк Твен обожнював писати в ліжку. За любов до комфорту його навіть прозвали «абсолютно горизонтальним автором». 

Для комфортної роботи Твен відкривав всі вікна і розташовувався в ліжку з аркушами паперу.

Письменник зловживав сигаретами, а для лікування безсоння вживав міцний алкоголь.

• Вірджинія Вулф писала щоранку по 2,5 години, стоячи за високим столом. Письменниця казала, що працюючи стоячи, вона могла оцінити свою роботу і з близької, і з далекої відстані.

• Чарльз Діккенс запорукою продуктивності вважав абсолютну тишу. В його кабінеті були подвійні двері для звукоізоляції. Предмети на робочому столі були розташовані у суворому порядку.

• Ернест Гемінгвей відрізнявся постійністю в кількості написаних слів. Він писав тільки 500 слів у день, після чого зупиняв роботу і продовжував наступного дня.

 6 січня 1938 року народився український поет Василь Стус

Народження: 6 січня 1938 р., Рахнівка

Смерть: 4 вересня 1985 р., Перм-36

Ще й до жнив не дожив,

ані жита не жав,

не згубив, не лишив.

І не жив. І не жаль.

Тьмавих протобажань

заповітна межа:

ці напасті зі щастям

давно на ножах.

Безборонно любити

заказано край,

а зазнав би ти, світе

великий, добра.

В смерть задивлені очі.

Отерпла душа

і навчає, і врочить:

тобі кунтуша

вже довіку не мати,

а чорний бушлат —

він як батько, і мати,

і дружина, і брат.

Василь Стус

Художник:

Юрій

Журавель

170 років з дня народження видатного шотландського письменника Роберта-Луїса Стівенсона, автора безсмертного пригодницького роману "Острів Скарбів".

"Одного разу я накреслив карту острова; вона була старанно і красиво розфарбована. Я назвав свій витвір „Островом скарбів“. Я чув, що існують люди, для яких карти нічого не значать, але не можу собі цього уявити! Назви, обриси лісів, напрямок доріг і річок, доісторичні сліди людини;— от невичерпне джерело для всякого, у кого є очі і хоч на гріш уяви. Коли я спрямував замислений погляд на карту свого Острова, то серед придуманих лісів заворушилися герої моєї майбутньої книги. Засмаглі обличчя їх і блискуча зброя висувалися із найнесподіваніших місць; вони снували туди і сюди, боролися і шукали скарби на декількох квадратних дюймах щільного паперу…"

Цікаве видання 1918 р., перший український переклад - "Острів з закопаними скарбами" (вид. 1918).

Переклади роману, які видавалися за часів, коли Україна ще не здобула Незалежність, страждали не тільки від цензури, але й від того, що перекладачі погано володіли піратською термінологією. Натомість новий український переклад здійснив фахівець з історії піратства, «доклавши максимум зусиль, щоб пірати вісімнадцятого століття віднайшли ту українську, яка б відповідала місцю й часу».

Новий український переклад роману Стівенсона “Острів Скарбів”: Видавництво “Урбіно” (2018). Переклад здійснив Віктор Губарев.

🦋☀️🍂“Калюжа” автор  - Аліна Штефан, ілюстрації - Марічка Трушковська. Дитяча література видавництва "Ранок" спільно з БараБука.

Ця книга підійде всім, хто кудить поспішає. Тобто геть усім.))) Це книга-картинка, у ній багато ілюстрацій і досить мало тексту. Але разом цього більше, ніж вдосталь. Зараз зрозумієте, чому саме.

🦋☀️🍁Мама у книзі точно буде вам неабиякою знайомою, вона з самого раночку турбувалася про все, готувала сніданок, збирала сина у дитячий садочок, бігла на трамвай, часто не встигала. І поспішала...поспішала… Аж поки вони з сином не зустріли неквапливих віслючків у калюжі. І спинилися… Чи це були чарівні віслючки? Може, справа була у червоних гумових чобітках чи у калюжі? Хм… Того дня ніхто вже нікуди не поспішав і ніхто нікуди не запізнився.

💛🧡❤️Ще у книзі є розгортка з лабіринтом і цікавим завданням на рахування. Ось, загляньте - https://www.youtube.com/watch?v=zq-OKFuP3hg

🍁🦋🍂Чудова книга, щоб одного дня теж спинитися і насолодитися неквапливістю…

25 квітня - День ДНК

Інтерв'ю з дитячою письменницею Аліною Штефан -

авторкою "Літо довжиною в ДНК"

З анотації до книги: Повість «Літо довжиною в ДНК» познайомить школярів із історією та останніми винаходами в галузі біотехнологій. Книга містить безліч цікавого тексту та цілком зрозумілі малюнки та схеми і може легко замінити нудний урок з біології. Виділені в тексті слова мають відповідники мовою світової науки. Школярі можуть гуглити ці значення або звертатися до статей із джерел, розміщених на початку книги. На останніх сторінках уміщено цікаві фотоматеріали. Усе це дбайливо дібрала авторка цієї повісті — письменниця й лікарка, закохана в дитячу літературу мама трьох юних читачок Аліна Штефан.

ЛІНІ КОСТЕНКО - 90
Видатній поетесі сучасності Ліні Костенко 19 березня виповнюється 90 років. Лауреат Шевченківської премії, поетеса-шістдесятниця, почесний професор «Києво-Могилянської академії», вона стала символом нашої епохи, а її твори цитують і шанують різні покоління українців.

А ви можете перевірити своє знання поезії пані Ліни. Закінчить, будь ласка, рядочки:

"І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це по суті ....."

"Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до ....."

"Вечірнє сонце, дякую за .....!
Вечірнє сонце, дякую за втому".

"А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде ....
Немає поля, то буде ....
Немає пари, то будуть ...."

"Усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і ....."

"Життя іде і все .....
І час летить, не стишує галопу".

"Спини мене, отямся і отям,
Така любов буває раз в ......"

"Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:
я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, ....."

"Страшні слова, коли вони ......."

Що таке зустріч з сучасним дитячим письменником?

Це мільйон різноманітних запитань:
"А Ви взаправду письменниця?"
"А вона жива?"
"А можна підписати мені книжку?"
"А це Ваш мультик? По Вашій книзі?"
"А хто його зробив?"
"А чому там такі малюнки, ніби малювали діти?" "Взаправду, це намалювали діти?" "...І озвучували теж діти?"

 Еліна Заржицька

Це повний зал дітлахів

Це інсценізація уривків з казок

 Це перегляд  мультфільмів, знятих за сюжетом казкових історій

 Це коли всі спостерігають уважно за перипетіями на екрані

Коли багато сміху

Коли вчителі реагують, як діти

Коли є новенькі книжки

І автор залюбки роздає автографи

Поетесі Ліні Костенко -  89 років

Майже всі її вірші пророчі.
Сучасним справжнім українцям присвячується

ДАВИДОВІ ПСАЛМИ

Блажен той муж, воістину блажен,
котрий не був ні блазнем, ні вужем.
Котрий вовік ні в празники, ні в будні
не піде на збіговиська облудні.

І не схибнеться на дорогу зради,
і у лукавих не спита поради.
І не зміняє совість на харчі, -
душа його у Бога на плечі.

І хоч про нього скажуть: навіжений,
то не біда - він все одно блаженний.
І між людей не буде одиноким,
стоятиме, як древо над потоком.
Крилаті з нього вродяться плоди,
і з тих плодів посіються сади.

І вже йому ні слава, ні хула
не зможе вік надборкати крила.
А хто від правди ступить
на півметра, -
душа у нього сіра й напівмертва.

Не буде в ній ні сили, ні мети,
лиш без'язикі корчі німоти.
І хто всіляким ідолам і владам
ладен кадити херувимський ладан,
той хоч умре з набитим гаманцем, -
душа у нього буде горобцем.

Куди б не йшов він, на землі і далі,
дощі розмиють слід його сандалій.
Бо так воно у Господа ведеться -
дорога ницих в землю западеться!

Астрід Ліндгрен

(14 листопада 1907 - 28 січня 2002)

"Бог дав мені щасливу якість - я пам'ятаю все погане рівно стільки, скільки воно триває"

Зустріч з добрим чарівником

Нам пощастило.
А ви хочете поспілкуватися зі справжнім добрим чарівником?
Він вміє вигадувати фантастичні історії. І вміє цікаво їх переповідати.
Він покаже свої книжечки та книги інших авторів видавництва "Час майстрів".
Він - дитячий письменник з промовистим прізвищем - Олег Чаклун!
Запрошуйте в гості!

 Він вміє захопливо розповідати

 А ми вміємо уважно слухати

 Дружно фотографуватися

І спілкуватися за чаєм

29 вереня 2018 р. об 11:00

у гості до нашої

бібліотеки-філії №13

(вул. Данила Галицького, 29)

завітає письменник

Олег Чаклун

Він розповість про героїв своїх творів для юних читачів. Про популярних літературних персонажів - принцесу Синтію і Мікробота (ти вже з ними знайомий?), а також про новеньку страшенно смішну книжку - "Монстри, що живуть у шафах" з "вишитими" ілюстраціями Оксани Липки.

Запрошуємо всіх бажаючих приєднатись до нашого теплого кола шанувальників гарної книжки, цікавого спілкування та веселого чаювання з автором, що органічно поєднав надсучасні технології, суперможливості, дива техніки з живими традиціями доброї казки.

Чаклун — справжній майстер у творенні яскравих, ефектних, коло­ритних, близьких дитині «мультикових» образів. Його кумедні мон­стри Малюк, Забіяка, Хвалько, Незграба, а особливо — Хтось із темряви неодмінно полюбляться маленьким читачам. А ключовою особливіс­тю цих казок є теплий ненав’язливий гумор, яким тонко просякнута вся оповідь. Письменник не насміхається зі страхів, якими так часто оповивають себе діти (та й дорослі також), а разом зі своїми читачами усміхається до цих страхів — і добра сила цієї усмішки така дієва, що легко перетворює монстрів на друзів.

Маленький робот Мікробот понад усе полюбляє гратися в хованки. Випадково опинившись на нашій планеті, він заводить дружбу з дівчинкою Амелією та хлопчиком Пітером, і вони разом перемагають космічного лиходія Сульфура. Упевнившись, що хованки тут неперевершені, Мікробот приводить іще сімох друзів-роботів — таких само веселих пустунів і розбишак. І вони вирішують пограти в хованки там, де ще ніхто й ніколи не грав. Але, звісно, без допомоги дітей їм не обійтися…

Чекаємо вас на зустрічі з автором!!!

19 березня 2018 виповнюється 88 років українському прозаїку, громадському діячу і поетесі-шістедисятнику Ліні Костенко.

ПРО ЦІННІСТЬ ЧАСУ

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.

ПРО СИЛУ СЛОВА

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

ПРО ВДЯЧНІСТЬ

Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло одзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.

ПРО МРІЇ

А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.
У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.
У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!