Біжучий рядок

"Всі хороші книги схожі в одному: коли ви дочитаєте до кінця, вам здається, що все це трапилося з вами, і так воно назавжди при вас і залишиться". Е. Хемінгуей

субота, 30 квітня 2016 р.

Закінчився тиждень писанкарства
Щиро радіємо за всіх, хто долучився до цього мистецтва.
Чекаємо наступного року нових друзів і тих, для кого писання писанок з нами стало доброю традицією. Радіємо, що змогли відкрити для вас кольоровий світ народного мистецтва, що українські традиції для вас - не просто рядочки з книги по народознавству, а те наше рідне, що завдяки вам продовжує жити!
Щасливих вам всім свят!




Майстер-клас на виїзді
Писали писанки з хлопцями і дівчатами профсоюзної бібліотеки "Електротранспорту".
Купа вражень і позитивних емоцій!

Дівчачі писаночки - всі гарнюні, хлоп'ячі - через раз, щось вийшло, щось не дуже. Наступного року вийде досконаліше. 




середа, 27 квітня 2016 р.

Про важливість традицій
Що таке Великодня традиція для наших дівчаток? Це коли п'ять років поспіль, відколи існує гурток "Чарівна майстерня", ти приходиш на майстер-клас з писанкарства. Це традиція. А традиції треба плекати!
Згадували свої перші писанки і всілякі історії, пов'язані з ними. Наприклад, як тато вирішив з'їсти першу писанку, бо не знав, що яйце живе і писанок не їдять. Пригадували, скільки то було горя і жалю за втраченою першою роботою. Рахували, скільки їх в кого збереглось вдома, а скільки роздаровано. Гадали, чи зможуть колись створити такі складні візерунки, як пишуть на Гуцульщині. А першачки слухали уважно і творили свої перші шедеври.

вівторок, 26 квітня 2016 р.


Цей дощ – як душ. Цей дощ такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен, 
і прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ганки.
Жив-був народ над Прип’яттю – і зник.
В Рудому лісі виросли поганки, 
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.
                                         Ліна Костенко

понеділок, 25 квітня 2016 р.

Майстер-класи з писанкарства
Запрошуємо бажаючих писати писанки. Віск, писачок і фарби чекають на вас!
Ви дізнаєтеся, чим писанка відрізняється від крапанки, крашанки, дряпанки чи мальованки; про значення кольорів і символів; про природні барвники і різні техніки фарбування. І гарантовано отримаєте море задоволення від чар народження писанки.
Щодня (крім четверга і п'ятниці) від 16:00, в суботу (30 квітня) від 12:00.


Писанка і крапанка Насті Безгодової

середа, 20 квітня 2016 р.

Друже, запрошуємо Тебе до Історичного музею ім. Дмитра Івановича Яворницького, де в ці дні проходить передвеликодня виставка дитячих робіт.



Photo Gallery by QuickGallery.com

середа, 13 квітня 2016 р.

Подарунок від видавництва
Ця історія про звичайне коричневе щеня на ім'я Чаппі, яке жило в зоомагазині й дуже хотіло мати власний будинок...
Щодня бідолашний песик сумовито спостерігав, як люди купують і беруть до своїх осель кроликів, змій, рибок... І тільки один він залишався в магазині. До яких лише хитрощів не вдавався Чаппі, аби знайти собі господарів! Та чи знайдеться бодай хтось, хто зможе гідно оцінити добре й вірне серце звичайного цуценяти?
Про це ви дізнаєтесь, прочитавши найзворушливішу "Історію про справжнього собаку".
А ще книжка розповість малятам про справжню любов, відданість та сімейні цінності.

вівторок, 12 квітня 2016 р.

Довгоочікувана майстерка
Ділимося моментами натхнення і результатами праці






 Проект "Місто мого читання"
Так закінчився Тиждень дитячого читання
 Наше місто
 Коли свою страсть до моделювання є з ким розділити :)
За роботою
Літературна вітальня "Чарівний світ Андерсена"
Працює майстерня Олє-Лукойє

Сонет 102.


Говорили о Шекспире. Говорили о любви.
Это был НЕ-урок. И не потому, что "в школе проходят" ("Проходят обычно мимо," - как говорили в моем школьном прошлом). Не на оценку. И без учителя.
Это была попытка понять: ПОЧЕМУ спустя четыре с лишним столетия Его помнят, читают, ставят спектакли? В чем загадка?
Есть две категории: "преходящее" и "вечное". Так вот Шекспир - это вечное. Это любовь. О чем бы ни писал! И "Гамлет" с его нравственным выбором, и "Отелло" с его ревнивой страстью, и конечно же "Ромео и Джульетта" с романтичными первыми чувствами, и сонеты - такая концентрация чистой любви - это то вечное, что сумело пережить века. Что было, есть и будет. Что, несмотря на порой тяжкий слог, все равно притягивает к себе, заставляет прислушаться и примерить на себя: от "вот и со мной такое же" до "как хорошо, что меня сие минуло". То, что остается с нами "на всю оставшуюся жизнь". Да, Алла Аркадьевна?)
У каждого - у каждого (!)- есть свой Шекспир. Только приходим мы к нему каждый в своем возрасте. Ну, те, кто не разминулись..
До встречи через ...-дцать лет!

"Літературна вітальня"



PS: а для меня это была еще и возможность поделиться самым моим
любимым и самым пронзительным сонетом 102 (в переводе С.Я. Маршака)