Біжучий рядок

"Всі хороші книги схожі в одному: коли ви дочитаєте до кінця, вам здається, що все це трапилося з вами, і так воно назавжди при вас і залишиться". Е. Хемінгуей

четвер, 14 травня 2020 р.

Всі ми розуміємо, що важливо під час карантину підтримувати гарний настрій. І найліпше з цим справляється дитячий гумор.
Анатолій Костецький — улюбленець дітвори. За 30 років в дитячій літературі встиг написати понад п’ятдесят книг, а це близько тисячі віршів для дітей і багато цікавих прозових творів, які виховують  добром, щирістю і правдою.  Ті книги — це велике художнє Дитяче місто, у якому живуть хлопчики та дівчатка, як і в житті, з найрізноманітнішими характерами. Письменник умів говорити зі своїми читачами про найскладніші життєві проблеми — з повною серйозністю чи гумором, але неодмінно — із любов’ю, взаєморозумінням та повагою. Він майстерно поєднував дитячі мрії та фантазії з реальним світом. Мабуть, тому, що й сам у дитинстві мав велику мрію — стати письменником, і ця мрія його здійснилася.
ДОМАШНІЙ ТВІР

Вітько-бідак 
страждає так, 
аж здригує ногами!
Він — за столом, 
він пише твір:
«Я помагаю мамі».
Старанно олівець гризе 
та супить брови 
грізно,
але нічого — 
хоч умри! — 

до голови не лізе...
Та ось
тихесенько зайшла 
в його кімнату мама:
—    Вітюнь, 
будь ласка, 
в магазин 
сходи
за сірниками.
—    Ідея! — 
вигукнув синок,
а мамі:
—    Ну й морока! 
Сама іди!
Я твір пишу — 
роблю
важкі уроки.
І мама вийшла...
А Вітько 
швиденько пише 
в зошит:
«Я в магазин 
завжди ходжу, 
коли мене 
попросять...»
Хвилин за десять 
мама знов
з’являється у дверях:
—    Вітюнь, 
картопельки начисть, 
а я зварю вечерю.
—    Сама начисть! — 
кричить Вітько,
та так,
що ледь не лопне.— 
Я твір пишу!
Я — зайнятий!
Сама
вари картоплю!
Виходить мама, 
а синок
писати знов сідає:

«Я мамі
сам варю обід,
вечерю
та сніданок...»
Радіє син:
— Не твір, а люкс!
Оцінка
буде гарна!..
І геть не думає 
про те, 
що він радіє
марно...

Немає коментарів :

Опублікувати коментар