Біжучий рядок

"Всі хороші книги схожі в одному: коли ви дочитаєте до кінця, вам здається, що все це трапилося з вами, і так воно назавжди при вас і залишиться". Е. Хемінгуей

субота, 22 лютого 2014 р.


Сумний спадок — 23 лютого — чи Чоловічий день?

Свято це, друже, прийшло до нас в Україну ще в радянський період нашої історії і за часи свого існування обросло багатьма міфами про своє створення.  Познайомитись з ними можна, погортавши сторінки Вікіпедії та інших видань.  
У страшному для України 1933 році нарком з військових справ СРСР Клим Ворошилов у статті «15 років Червоної армії» в газеті «Правда» писав: «До речі, приурочення святкування річниці РСЧА до 23 лютого має досить випадковий і важко пояснюваний характер, і не збігається з історичними датами».
На початку 1918 року Українська Народна Республіка (УНР) та її уряд — Центральна Рада — воювали з радянською Росією та її Червоною армією (РСЧА). Ти пам'ятаєш, що після поразки 29 січня під Крутами був зруйнований Київ, коли нашу столицю було віддано на три дні на пограбування мародерам з армії Муравйова. В лютому 1919 року ця сама РСЧА продовжувала війну з армією УНР та Українською Галицькою армією (УГА), які робили останні відчайдушні спроби відбити свою країну у більшовиків.
 День Червоної Армії — день Радянської Армії — День захисника Вітчизни — такі назви одного й того ж дня. Тож чиїми наступниками ми є, коли святкуємо «День захисника Вітчизни» 23 лютого? Хіба на історичній неправді варто плекати патріотизм? На ці питання спробуй дати відповідь самостійно.
 За часи радянської історії виросло покоління, яке знало тільки одну офіційну версію. І для нього день 23 лютого став святом. Їх вибір ми з Тобою маємо поважати. З часом цей день перетворився на свято чоловіків, поступово втративши своє військове забарвлення.
Ти, друже, маєш пам'ятати, що в України є своє одвічне патріотичне свято - Покрова (14 жовтня) й День Збройних сил України (6 грудня). Отже, друже, вибір за Тобою! 

Немає коментарів :

Дописати коментар