Історія, яка нікого не залишить байдужим.

А ти вже читав "Русалоньку із 7-В або прокляття роду Кулаківських"?

Полюбляєш пригоди? Любиш відкривати героїчні сторінки нашої славної історії?

Тоді ця книга - для Тебе!

До Дня слов'янської писемності та культури

До Дня музеїв
Чи знаєш ти, друже, що в Дніпрі відкрився новий музей? Це музей історії міста Дніпра (МІД). І перша вистава приурочена до свята - "Ніч в музеї".

Колишній будинок губернатора (по вул. Воскресенській, 14)

Гостей зустрічала власниця катеринославського прибуткового будинку початку ХХ ст., відвідувачі змогли побувати на прийомі у катеринославського лікаря кінця XVIII ст., побачили почесного громадянина О. Поля, поринули в атмосферу «радянського сервісу доби застою».

А слідкувати за життям Музею історії Дніпра тепер можна через сайт.

Тут ти знайдеш багато цікавої та корисної інформації про минуле міста, експонати, що зберігаються у МІД, колектив музею, актуальні новини та афіші майбутніх подій.

Бажаєш знати більше - переходьте за посиланням:

https://midnipro.museum/

А може ти бажаєш стати частиною Музею історії Дніпра, зберегти шматочок своєї історії для майбутніх поколінь?

Тільки завдяки твоїй допомозі музей здатний стати ще цікавішим.

Що саме можна подарувати до МІД?

старі трудові книжки, із записами про роботу в Дніпропетровську,

радіопристрої Дніпропетровського радіозаводу,

фотографії, зроблені у робочих приміщеннях, на заводах, у школах, міських парках

старе канцелярське приладдя,

косметика чи парфуми радянських часів,

ляльки від Дніпропетровської фабрики іграшок,

медальки про одруження чи народження дитини,

столові ложки, парасольки та інші вироби із клеймом "ПМЗ",

грамоти, подяки, похвальні листи,

одяг від "Володарки",

Взуття від дніпропетровської взуттєвої фабрики.

10 травня народився Іван Малкович – український поет і видавець, директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

 ВАГОМА РІЧ

Івану Малковичу

Дракона звали містер Брук –

Він шанував книжки і друк:

Тому друкарню він тримав

І гарні вірші видавав.

Тож поступово в тій землі –

І школярі, і королі –

Змінили вдачу, позаяк,

Надбали поетичний смак.

Забуто кривди. Зникла лють.

Там довго й радісно живуть.

Завзятий день. Утішна ніч…

Поезія – вагома річ.

Від Григорія Фальковича

 ПАМ'ЯТЬ І ПРИМИРЕННЯ (1939-1945)

Цей день в календарі визначено як вшанування подвигу всіх загиблих у Другій світовій війні в боротьбі з нацизмом.

Україна вже 29 років є незалежною державою, але в спадок нам дісталося багато радянських міфів про Другу світову війну. Часто в риториці воєнних злочинів ми чуємо про КАТІВ і ЖЕРТВ. Особливо в часі нинішньої російсько-української війни наш північний сусід-агресор дуже вдало маніпулює поняттями "перемоги над нацизмом", продовжуючи нарощувати власну військову міць і вбивати українців.

Та правда полягає в тому, що більшість злочинів військового часу відбувалися в присутності СВІДКІВ. У часи Радянського Союзу, а по факту радянської окупації України, відбувалося знецінення вкладу українського народу в перемогу над нацистським режимом. Масовими репресіями, катуваннями, ув'язненнями, стратами нас привчали жити в режимі байдужості до ЗЛОЧИНУ.

"Не дивися, коли творять злочин і, МОЖЛИВО, тобі вдасться вижити" - приблизно такою була мантра тих, хто хотів вижити. До чого призвів такий стиль мислення, ми бачимо зараз. Толерування злочину призвело до ще більших злочинів. Українські Захисники продовжують гинути від російської агресії на Сході.

У Другій світовій війні українці опинялися по різні боки фронту, не маючи власної самостійної держави. Завдяки тому, що зараз Україна - демократична держава, ми маємо можливість вільно спілкуватися на будь-які теми, ставити незручні питання і шукати на них правдиві відповіді. Сьогодні для цього є багато відкритих джерел: спеціалізовані сайти, доступна література в бібліотеках, розсекречені архіви КДБ. У Радянському Союзі люди не мали таких прав і свобод, як маємо ми зараз.

Тож наше завдання сьогодні - зробити висновки і винести уроки з нашого трагічного минулого.

Ми вшановуємо пам'ять воїнів, які боролися проти нацистського режиму в часи Другої Світової війни. І висловлюємо слова поваги і вдячності українським Героям, які сьогодні ціною своїх життів та доль відстоюють незалежність України!

ПАМ'ЯТАЄМО. ПЕРЕМАГАЄМО!

Гаївки виникли в далекі, ще язичницькі часи. Не знати, у зв’язку з яким обрядом, але певно, що зі святом, – бо в буден день не мала молодь часу бавитися, та й хто хотів перед людьми виглядати неробою! Знаємо тільки, що це було свято весняне – люди раділи приходу весни!

Яке то було щастя – перебути люту зиму, з довгими, що починалися з найпершого смеркання, ночами, зі скутим морозами та великими снігами рухом. Щастя – вирватися із задушного запертя на весняний простір, босоніж – та й на зелену траву, у гай. Тоді починались веселі ігри, співи.

Немало дослідників і назву “гаївка” виводять від слова “гай”.

Є й інші гіпотези, адже “гаївки” – найпоширеніша назва ігор-хороводів, що пов'язані із воскресінням природи – у деяких місцевостях їх звуть “гагілками”, “ягілками”, “ягівками”, “галагівками”... На Наддніпрянщині, як правило, кажуть “веснянки”. 

Із прийняттям на Русі християнства язичницький обряд поклоніння весні поступово перейшов у традицію Великодніх свят, котрі знаменують уже справді розквітлу весну.

Гаївки, таким чином, у християнській традиції відбивають радість і Весни, і Воскресіння Христового.

Після тривалого Великого Посту молодіжні забави, грайливі пісні особливо оживляли кожну місцевість, надто сільську. На Великдень, поснідавши свяченим яйцем, паскою і всім, що Бог послав у найбільше свято, молодь на майдані коло церкви починала водити гаївки. 

Гаївка давала шляхетну можливість хлопцеві і дівчині натякнути одне одному на закоханість.

Джерело: Свято гаївок: великодні, весняні пісні та ігри.– Дрогобич: Бескид, 1991.

Яка весна без Великодня? Яке свято без гаївок?

Водимо "Голубку"

Гаївка "Заплетемо шума"

ПИСАНКА
Розмалюю писанку, 
Розмалюю, 
Гривастого коника 
Намалюю.

Розмалюю писанку, 
Розмалюю, 
Соловейка-любчика 
Намалюю.

Розмалюю писанку. 
Розмалюю, 
Різьблену сопілоньку
Намалюю.

А сопілка буде грати. 
Соловейко щебетати, 
А гривастий кониченько 
Славно танцювати.
Д. Чередниченко

ВЕЛИКДЕНЬ

На столі – духмяна паска,
А круг неї – писанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки!

Немала у нас родина,
Та молитва всіх єдина:
Хай розквітне Україна,
Як в погожі дні – весна.
П. Воронько

ПИСАНКА
Я з-за столу не вставала
На яєчку малювала     
Роду нашого святиню —     
Українську берегиню.
Гарна писанка у мене,
Бо вона для тебе,нене!         
А. Крат

Датченко Юлія "Писанки Катеринославщини. Посібник з писанкарства".

Видання містить інформацію про історію писанок Катеринославщини, техніку їх виготовлення, символіку. 

Вперше презентуються і досліджуються писанки початку ХХ ст., які зберігаються у фондах Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. 

Катеринославська писанка "Шість хрестів"