Біжучий рядок

"Всі хороші книги схожі в одному: коли ви дочитаєте до кінця, вам здається, що все це трапилося з вами, і так воно назавжди при вас і залишиться". Е. Хемінгуей

субота, 21 березня 2015 р.

Всесвітній день поезії з Грицьком Бойко

Друже, чи любиш ти поезію? На це питання учасники "Солодких читань" можуть голосно ствердити  "Так!" Веселі пригоди читали наші гуртківці сьогодні на заняттях. Покатувались від хохоту, розігруючи по ролях віршовані ісіторії про подряпаного Тимка, Надю з булкою, бабусю з онуком чи невдаху актора.

Вивчили кілька крилатих висловів. А скільки ти, друже, знайдеш крилатих фраз в віршику?

ОТ ТАКИЙ У МЕНЕ НІС
Не горбатий, не кирпатий,—
Я звичайний маю ніс.
Та мені він так багато
Неприємностей приніс.
Де я тільки не буваю,
Що я тільки не роблю,—
Через ніс отой страждаю,
Різні прикрощі терплю.

Отакий у мене ніс:
Через нього — все навкіс!  
              
До сніданку мама й тато
Починають умовляти:
— Випий, золотко, хоч трошки
Жиру риб’ячого з ложки! —
Я, звичайно, не мовчу,—
Відвертаюсь і кричу...
А вони до мене: — Просим!
І чого ти крутиш носом?

Отакий у мене ніс:
Через нього — все навкіс! 

Все привіз мені мій брат:
Безкозирку, і бушлат,
І тільняшку, і штани
Отакої ширини!
Разом з братом я крокую,
Промовляю: — Раз, два, три! —
Та спіткнувся... Раптом чую:
— Носа вгору не дери!

Отакий у мене ніс:
Через нього — все навкіс! 

По сніжку біжать санчата:
Будем з гірки ми з’їжджати.
От і гірка, ми рядком
На санчатах із Рябком
Полетіли, покотились
І... в заметі опинились.
А дружків аж сміх бере:
— Гляньте! Носом він оре!

Отакий у мене ніс:
Через нього — все навкіс! 

Дав я Петрикові м’яч,
А тепер мені — хоч плач:
Він м’яча не повертає
І щодня мене питає:
— Хочеш? Завтра поверну! —
І отак — усю весну...
Мама каже: — То, виходить,
Він тебе за носа водить?

Отакий у мене ніс:
Через нього — все навкіс!

Взяв я вудку і — до річки,
З братом сів на бережку.
Та не ловляться плотвички,
Не тріпочуть на гачку.
Я нічого не спіймав,
Біля вудки задрімав.
Тут почув я голос брата:
— Щось ти носом став клювати!

Отакий у мене ніс:
Через нього — все навкіс!

Ось дідусь струга кілок.—
Робить вулик для бджілок.
Я підказую йому:
Що до чого, як, чому...
А дідусь мені ласкаво:
— Йди до саду, погуляй...
Як не знаєш добре справи,
Свого носа не встромляй!

Отакий у мене ніс:
Через нього — все навкіс!

Я образився до сліз:
— Ну і дався вам мій ніс!
Не ступив ніде ні кроку,
Щоб із ним не мав мороку.
Я терплю від нього й досі... —
А дідусь: — Не треба сліз!
Зарубай собі на носі, 
Що не винен в цьому ніс! 

А що до чаю в нас були солодкі камінчики-драже, то й на майстерці ми розписували камінці з самого Чорного моря. В кого вийшла бджілка, в кого сонечко чи песик, а хтось побачив в своєму камінчику пінгвіна.



Чекаємо тебе на наступних заняттях!

Немає коментарів :

Опублікувати коментар