Читаюче місто

Музей "Літературне Придніпров'я" започатковує культурний проект "НЕшкільний урок". 
Ти відносиш себе до категорії думаючої молоді та поціновувачів літератури? Тоді Тебе запрошують на зустріч з однодумцями, до живого обговорення прочитаних книг та літературних героїв.

З Днем Незалежності, Україно!

А яка Твоя улюблена казка?

Казкові вподобання бібліотекарів нашої філії:
"Пітер Пен" Джеймса Баррі та "Вінні Пух та всі-всі-всі" Алана А. Мілна
"Попелюшка" Шарля Перро
"Пригоди Аліси в Країні Чудес" Льюїса Керрола
"Мой дедушка - памятник" Василия Аксенова
"Дикі лебеді" та ін. казки Андерсена

Питання до всіх любителів читання та краєзнавців: де в нашому місті знаходиться це зображення?

9 серпня 1914 року народилась Туве Янсон - дитяча письменниця і автор сімейства Мумі-тролів

Мумі-серія:

• «Маленькі тролі і велика повінь» (1938) — 1945) (укр. пер. Наталі Іваничук) 

• «Комета прилітає» (1946)

• «Капелюх Чарівника» (1949)

• «Мемуари Тата Мумі-троля» (1950)

• «А що буде потім?» книжка з малюнками для малюків (1952)

• «Небезпечне літо» (1954)

• «Зима-чарівниця» (1957)

• «Хто розважить малятко?» книжка з малюнками для малюків (1960)

• «Невидиме дитятко» (1962) збірка казкових новел

• «Тато і море» (1965)

• «Наприкінці листопада» (1970)

• «Жахлива подорож», книжка з малюнками для малюків (1977)

• «Шахрай в будинку Мумі-тролів», книжка з малюнками для малюків (1980).

Інші "дорослі" видання:

• «Дочка скульптора» (1968) автобіографічна повість

• «Літня книга» (1968) твори для дорослих

• «Місто сонця» (1974) роман

• «Чесний обман», «Кам'янисте поле», «Слухачка» збірки оповідань (1971)

• «Іграшковий дім» (1978) збірник оповідань

• "Камінне поле" (1984) повість.

Українські видання:

• «Країна Мумі-тролів. Книга перша» (Львів: ВСЛ, 2004)

• «Країна Мумі-тролів. Книга друга» (Львів: ВСЛ, 2005)

• «Країна Мумі-тролів. Книга третя» (Львів: ВСЛ, 2005) 

• «Капелюх Чарівника» (Львів: ВСЛ, 2008)

• «Комета прилітає» (Львів: ВСЛ, 2008)

• «Мемуари Тата Мумі-троля» (Львів: ВСЛ, 2009)

• «Небезпечне літо» (Львів: ВСЛ, 2009).

"...Коли читаю, завжди уявляю себе кимось із героїв.

Коли читаю, можу бути і принцесою, і крокодилом.

А у житті не можу".

 Ще раз про "Солодкі читання" і читання уголос

Колегам-бібліотекарям, батькам і всім небайдужим

Чому ми це робимо? На це питання дуже добра відповідь знайшлася в статті російської письменниці та педагога, авторки книги «Коли відпочивають янголи» - Марини Аромштам «Читаймо дітям уголос!»

…Перш за все потрібно відповісти на питання: навіщо нам, аби ВОНИ читали?

Нові надходження

для читачів молодшого і середнього віку

Запрошуємо наших читачів на перегляд нової дитячої літератури. На вас чекають новинки від "Видавництва Старого Лева", "Махаон", Видавничий дім "Школа", "Азбука" та ін.

Photo Gallery by QuickGallery.com

Життя... Гори... Бруно Ферреро 

(Книжкова мандрівка з Білоославськими пластунами на вершину Чорногірського хребта - гору Піп Іван Чорногірський. 26-28 червня 2015 р.)

Мрії існують для того, щоби збуватись. Ось і ще одна мрія побачила світ. На вершині гори Піп Іван Чорногірській стоїть капличка, а на її ганку - маленька книжечка Бруно Ферреро з серії "Короткі історії для душі". Цих історій є рівно 365 - по одній на щодень. Для роздумів, для серця, для душі... 

ПРОМИНУЛО З ВІТРОМ

"Пригріло весняне сонце, і на газоні міського парку серед зелені трави з’явилися м’ясисті зубчасті листочки кульбаби. Одна рослинка вже навіть вигнала стебло, на якому зацвіла чудова жовта квітка, невинна і погідна, як захід сонця у травні. Згодом у її лоні дозріли сотні насінинок, а сама вона перетворилася в ніжну кульку з мережним візерунком на поверхні.
У кожній насінинці жило якесь бажання. Коли цвіркуни заводили свої серенади, в леготі вечірнього вітру колихалися тисячі мрій.
«Де їх розсіватимемо?»
«Хто знає?»
«Це знає тільки вітер».

Одного ранку від сильних рвучких поривів вітру насінинки зірвало в повітря і вони на своїх парашутиках полетіли в далечінь.
«До побачення … До побачення», - прощалися маленькі насінинки.
Осідали вони переважно на родючій землі садів і луків, а найменша з них спромоглася на коротку мандрівку, що закінчилася в щілині між плитами хідника. Вона впала, змішавшись із курявою, яку підняв вітер. Порівняно з доброю врожайною землею луків це був дуже бідний грунт.
«Отут мені жити», - сказала про себе насінинка і без зайвих роздумів, зібравши всі свої сили, почала запускати коріння.
Обабіч хідника стояла крива розхитана лавка. Час від часу на ній любив посидіти юнак, начитаний і вразливий. Його серце гнітила якась журба, а руки завжди були затиснені в кулаки. Одного разу хлопець помітив, що поміж плитами проросли два ніжні листочки. Він злісно посміхнувся: «Нічого не вийде! Ви ж такі ж слабкі, як і я!» - і затоптав їх.

Однак наступного дня він побачив, що листочки знову піднялись, цього разу вже чотири.
Він цього моменту він почав пильно спостерігати за маленькою, але незламною та мужньою рослинкою. Через кілька днів вона вже цвіла веселим жовтим квітом, що нагадував вигук радости.
Уперше впродовж тривалого часу пригнічений юнак відчув, що його смуток і нехіть до життя починає розвіюватися. Він підняв голову і вдихнув повітря на повні груди. Стукнув по лавці кулаком і вигукнув: «Звісно! І в мене мусить вийти!» Радість аж розпирала його, водночас йому хотілося сміятися і плакати … Він ніжно торкнувся пальцями жовтої голівки квітки. 
Квіти відчувають делікатність і доброту людей. А для маленької відважної кульбаби ніжність юнака була особливим дивом.

Не випитуй у Вітру, чому ти опинився тут, а не деінде. Навіть потрапивши у вузьку щілину поміж камінням, роби все, щоб запустити коріння і жити … Бо в тебе є призначення. 

Наші короткі оповідання – розсіяне Вітром насіння. Куди воно долетить і що з нього виросте – це знає тільки Вітер".

На вершині Чорногори

"БібліоГостини" / або "Клуб 13-ти: Дніпро-Львів"

Люб'язні господарі - пані Марія (б/ф №13, Львів)

і вдячні гості - О.С. (б/ф №13, Дніпро)

Знаєте, в чому сила соціальних мереж? Вони дають можливість знаходити однодумців в різних куточках країни і за її межами. Так, дякуючи всесильному Фейсбуку,  народилась ідея "БібліоГостин".

В самісінькому центрі Львова, в старовинному будинку з височенними стелями, розташована філія №13 міської бібліотеки для дітей. Тут все по-львівськи: через брак місця львів'янам доводиться опановувати мистецтво жити в висоту, майже віртуозно використовувати вертикальну площу - шафки з книгами до неба і драбинки, щоби досягати до верхніх поличок.
Як працюється колегам в центрі міста, яке є культурним центром країни? Вам цікаво? Мені також.

"Кікімора" дитячими руками

Дружба з дитячими видавництвами (звичайно, "Видавництво Старого Лева"); громадськими організаціями - дитячими (звичайно, ПЛАСТ) і дорослими ("Форум видавців"); довколишніми школами (і літніми пришкільними таборами); праця комп'ютерного центру (програма "Бібліоміст" і що шукають в Інтернеті сучасні читачі); краєзнавчий напрямок; волонтерська допомога військовим - теми нашої розмови.
Окрема тема - ремонт і облаштування читального залу меценатами. Якими? Розкажу по приїзду. В нашому місті вони теж є.:)

 ...І на десерт - запашна львівська кава.

Лісові ліхтарики

Ліхтарики, ліхтарики, зелені, жовті, сині,

І ще такі усміхнені від них лягають тіні.

Ліхтарики, ліхтарики, неначе сни дитячі,

І з іскрою захоплення, і з відблиском удачі. 

Ліхтарики, ліхтарики, краплинки зір чи неба,

І радісне захоплення ховати нам не треба.

Ліхтарики, ліхтарики, строката чудасія,

Мов запускає видумка розписаного змія. 

Ліхтарики, ліхтарики, зелені, сині, жовті,

Горять веселим полум’ям і в березні, і в жовтні.

Ліхтарики, ліхтарики, неначе сни дитячі,

І з іскрою захоплення, і з відблиском удачі.

Вадим Крищенко