"Для тебе, мій захисник!"
Наш простір відкритий для всіх бажаючих зробити Добре Діло - подарунок військовим до Дня Збройних сил України.
Твій малюнок, поробка-оберіг або речі, потрібні в повсякденному житті військового - це твоя увага і повага, які зігріють серця хлопців і дівчат на передовій.

Тренажер креативності
Запрошуємо тебе, друже, кожної середи до нас в гості на тренажер креативності разом з групою продовженого дня "Інтелект".

На тебе чекають різноманітні ігри на логіку, на розвиток асоціацій, на пошук спільного і т.д.
Недарма найкреативніша дівчинка світової літератури Аліса з книги Льюїса Керрола  "Аліса в Країні Див" полюбляла запитувати "Чим ворон схожий на стіл?"

А зараз пропонуємо потренуватися і визначити, які явища з живої природи надихнули людей на винаходи. Дивись уважно, що спільного може бути в цих предметів (зовнішній вигляд, функція і т.п.)
Знайди відповідні предмети і об'єднай їх в пари:

Інсталяція "Вплив однієї книги"

Астрід Ліндгрен

(14 листопада 1907 - 28 січня 2002)

"Бог дав мені щасливу якість - я пам'ятаю все погане рівно стільки, скільки воно триває"

Радіодиктант національної єдності

Зроби свічник - і тепла в цьому світі стане трішечки більше!

 В суботу учасники нашої "Творчої майстерні" збирали осіннє тепло.

Свічники з солоного тіста в формі кленових листочків не відлетять до вирію з поривами холодного вітру, а житимуть на наших підвіконнях. Різнокольорові, помальовані гуашевими фарбами, вони працюватимуть зберігачами тепла і світла від малесеньких свічечок.

Хочеш дізнатися, якою буде наступна майстерка? Приходь в п'ятницю до бібліотеки і запишись на заняття в суботу.
Чекаємо Тебе!

 Майструємо

Зігріваємося гарячим чаєм з термоса-велетня

Добре Діло - це так просто!

САНЧАТА

Ярослав Стельмах

Спускалися ми з Митьком на санчатах. Уже всі розійшлись, а ми собі катаємось.

Нарешті вирішили йти додому. Дивимось — дядечко з паличкою до нас прямує.

– Мені, — каже, — хлопчики, незручно дуже, але взув я старі черевики, а вони ковзкі. Боюсь, не піднімуся нагору, впаду. Мені дуже незручно, — повторює, — але чи не змогли б ви мене на гору оцю підвезти?

Йому, мабуть, теж додому потрібно було, як і нам.

Ми трохи розгубились — нас дорослі катали на санчатах, це правда, а от ми їх ніколи. Я і кажу:

— Звичайно, можемо! Сідайте, будь ласка.

От веземо дядечка, а він іще ззаду паличкою своєю підштовхує. Тільки виїхали — тіточка якась біжить.

— Що, — кричить, — зламав?

А ми їй:

— Та ні! Він хоч і важкий, але санчата теж міцні, будь-кого витримають. Так що ви не хвилюйтеся, не зламав.

Дядечко засміявсь і до тіточки:

— Нічого я не зламав. Просто слизько дуже, от я і попросив хлоп’ят підвезти.

Тут і ми зрозуміли, що вона зовсім не про санчата питала.

Тіточка взяла його під руку, і вони пішли. «Спасибі» сказали.

А ми думаємо: «Раз на гору вже зайшли, то ще раз спустимось».

Спустилися. Стоїмо, чекаємо — може, ще когось підвезти потрібно. Довго чекали — ніхто не просить. Бачимо — бабуся йде.

Ми до неї.

— Чи не треба вас на гору підвезти?

А вона ступнула назад і каже:

— Ви вже краще самі катайтесь, а то ще завезете на гору, а там відпустите.

Чи то вона так пожартувала — незрозуміло.

Ми тоді ще раз з’їхали. Вже стемніло, а нікого так і нема.

Ми й пішли собі додому.

«Нічого, — думаємо, — завтра теж прийдемо кататися. От тоді, може, кого-небудь і підвеземо!

А ми з першачками ЗОСШ №91 дізнавалися, як навчитися робити добрі вчинки і як зробити, щоби це стало щоденною звичкою.

Ми виготовили міні-календарики в формі сердечка з завданнями на щодень. А допомагатиме в  цьому нашим першокласникам пластунка-новачка - учениця 4-го класу Діана Кутукова: вона приходитиме на перерві в клас і роздаватиме наліпки в календарики тим, хто зробив добре діло. Так за тиждень в наших календарях має з'явитися щонайменше сім наліпок - і щасливі володарі цих скарбів зможуть відв'язати з них свою маленьку винагороду - цукерку!

Запрошуємо створити свій казковий ліс
По суботах в нашій бібліотеці працює ФЕЯ, яка вміє створювати маленькі шедеври. Вона ліпить з пластиліну і глини, з гіпсу і солоного тіста, вона малює, вирізає і клеїть. Вона - майстриня з золотими руками.
І неважливо, скільки Тобі років і що Ти вмієш робити. Тебе навчать, підкажуть, як зробити, допоможуть.
Чекаємо Тебе в нашій дружній команді!

Радість

Творча атмосфера

Зустріч з добрим чарівником

Нам пощастило.
А ви хочете поспілкуватися зі справжнім добрим чарівником?
Він вміє вигадувати фантастичні історії. І вміє цікаво їх переповідати.
Він покаже свої книжечки та книги інших авторів видавництва "Час майстрів".
Він - дитячий письменник з промовистим прізвищем - Олег Чаклун!
Запрошуйте в гості!

 Він вміє захопливо розповідати

 А ми вміємо уважно слухати

 Дружно фотографуватися

І спілкуватися за чаєм

29 вереня 2018 р. об 11:00

у гості до нашої

бібліотеки-філії №13

(вул. Данила Галицького, 29)

завітає письменник

Олег Чаклун

Він розповість про героїв своїх творів для юних читачів. Про популярних літературних персонажів - принцесу Синтію і Мікробота (ти вже з ними знайомий?), а також про новеньку страшенно смішну книжку - "Монстри, що живуть у шафах" з "вишитими" ілюстраціями Оксани Липки.

Запрошуємо всіх бажаючих приєднатись до нашого теплого кола шанувальників гарної книжки, цікавого спілкування та веселого чаювання з автором, що органічно поєднав надсучасні технології, суперможливості, дива техніки з живими традиціями доброї казки.

Чаклун — справжній майстер у творенні яскравих, ефектних, коло­ритних, близьких дитині «мультикових» образів. Його кумедні мон­стри Малюк, Забіяка, Хвалько, Незграба, а особливо — Хтось із темряви неодмінно полюбляться маленьким читачам. А ключовою особливіс­тю цих казок є теплий ненав’язливий гумор, яким тонко просякнута вся оповідь. Письменник не насміхається зі страхів, якими так часто оповивають себе діти (та й дорослі також), а разом зі своїми читачами усміхається до цих страхів — і добра сила цієї усмішки така дієва, що легко перетворює монстрів на друзів.

Маленький робот Мікробот понад усе полюбляє гратися в хованки. Випадково опинившись на нашій планеті, він заводить дружбу з дівчинкою Амелією та хлопчиком Пітером, і вони разом перемагають космічного лиходія Сульфура. Упевнившись, що хованки тут неперевершені, Мікробот приводить іще сімох друзів-роботів — таких само веселих пустунів і розбишак. І вони вирішують пограти в хованки там, де ще ніхто й ніколи не грав. Але, звісно, без допомоги дітей їм не обійтися…

Чекаємо вас на зустрічі з автором!!!