Запрошуємо на БібліоСутінки "Свято Колодія або зустріч Весни"

В найзагадковіший і найчарівніший вечірній час, коли сонце йде за обрій, а на небі з'являються перші зірочки, збираються наші друзі-читачі на улюблену забаву - БібліоСутінки. 

В програмі:

* майстер-клас із плетення з лози та очерету;
* приготування вареників з різними начинками "Ліпимо і їмо";

* перегляд мультфільму;

* рухливі веселі народні ігри;

* народознавча відео-презентація "Наше свято - Колодій!"
* виготовлення квітів своїми руками "Ніжні первоцвіти".

Субота 12 березня, з 17:00 до 21:00.

Якщо Ти  учень 4-8 класів, чекаємо Тебе у нас на святі. Якщо Ти молодший, то  приходь разом зі  своїми батьками.

Буде весело і смачно!

А старшим нашим читачам пропонуємо прочитати допис від Проекту "Культурна деокупація".

Проект "Культурна деокупація":

Україна знову готується до чергових масових гулянь. Цього разу - Масляна, нібито проводи зими та зустріч весни. Спалення опудала. Масові поїдання "блінов".

Так заведено. Традиція. Над сенсом "свята" ніхто не замислюється.

Але згадаймо, що «традиція» святкувати Масляну в Україні з «блінами» започаткувалась практично 50 років тому в часи генсеків Хрущова та Брежнєва. Саме вони розпочали нову хвилю зросійщення українських міст.

Українське свято Колодій.

Термін «Колодій» увійшов до українських писемних джерел більш як 400 з лишком років тому, тобто в добу козаччини. Однак свято «Колодій» безперечно існувало й до першої писемної згадки про нього.

На думку більшості дослідників слов`янської старовини - «Колодій» не має аналогів у жодного сусіднього з Україною народу, тобто не запозичений ні в кого. Це є наше власне дуже давнє свято, яке занурене своїм корінням у дохристиянські часи. 

Потім свято було пристосовано правосланою церквою до Великого Посту і відзначалося в останній тиждень перед ним. Ще називається Ма́сниця, За́пусти, Пу́щення, Сиропу́ст, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято, Зага́льниця, Ніжкові заговини. Звернемо увагу на термін "Бабський тиждень" - зрозумієте чому.

У давнину Колодій був символ родючості, шлюбу, любові чоловіка до жінки. У цей тиждень старші жінки жартома «карали» тих молодих парубків, які протягом року не знайшли собі пари і не одружилися.

Таким був звичай наших предків: усе живе повинно бути в парі. Тих, хто не знаходив собі дівчини, вважали причиною порушення гармонії, ладу в природі. Продовження роду – от що було головним на слов`янському святі «Колодія» на відміну від угро-фінів московитів, де «хоронили зиму» з «блінами».

Масляна, або ж проводи зими (проводжати на той світ, тобто хоронити, для православних росіян, що мешкають на величезних обширах російських губерній між сучасним Петербургом та північним Уралом) - є нічим іншим, як реконструкцією язичницького поховального обряду угро-фінських племен, що населяли ці області до прийняття християнства. Саме про них у «Повісті врем`яних літ» згадує Нестор Літописець. Ці літописні язичницькі угро-фінські племена північної Росії: Пермь, Мєря, Корела, Мещора, Мурома, Ям, Водь, Чемериси, Твер, Марі, Мордва та інші, тобто прадіди сучасних росіян, за своїми давніми традиціями не хоронили покійників у землю, а спалювали на ритуальних вогнищах, як спалюють і донині їхні сучасники «чучело Зими». Таким чином  «проводи Зими» є нічим іншим, як давнім поховальним обрядом угро-фінських племен північно-східної Московії. Під час похорон та поминок у предків сучасних росіян було прийнято роздавати всім присутнім поховально-обрядову їжу – «бліни».

Стає зрозумілим, чому на Колодія святковою стравою були вареники.

"Вареники — давня обрядова страва українців", — каже Костянтин Олійник, директор козацького етноселища «Мамаєва Слобода», — "Молодий місяць символізував собою жіноче начало, а вареник був його уособленням. Із появою на небі молодого місяця наші прадіди конче мали помолитися, аби щастило цілий місяць. Аби місяць сприяв добробуту людей, йому робили дарунок у вигляді вареників. Їх начинка символізувала собою вагітну жінку, а значить, продовження роду.

Наприклад, вареники, начинені пшоняною кашею, сприймались прадідами як символ майбутнього врожаю; начинка з грибів сприяла чоловічій силі, з риби – жіночій; вареники начинені посічененими вареними курячими яйцями та зеленню, наділялися великою життєтворчою силою; вареники з маком уособлювали багатоманітність світів та зоряного світу; вареники з вишнями або дикими черешнями вважались чарівними...

Особливе ж місце займали вареники з сиром, адже сир — це є продукт переробки молока, а молоко в уявленнях наших прадідів було символом примноження та достатку. Саме тому, головною стравою на Масляну, тобто Колодій, в Україні споконвіку і був вареник, а тиждень коли їли вареники з сиром, називався «бабським», бо вареник з сиром символізував собою вагітну жінку, продовжувачку великого Роду".

«Колодка» ж, яка дала назву святу давніх слов`янських племен Наддніпрянщини, в жартівливій формі уособлювала собою чоловіче начало.

Отож Колодій має зовсім іншу ідеологію, відмінну від угро-фінських племен Московії. У нас не тільки різні свята, але й відмінна ментальність. Ми святкуємо продовження життя, а вони відзначають похорони (спалювання) та їдять бліни як головну поминальну страву.

Традиції та обряди цього тижня також підкреслювали ідеологію свята. Наприклад, неодруженим парубкам чіпляли до ноги колодку, яку виготовляли спеціально для цього обряду, обплітали її стрічками, квітками. Парубок мусив волочити її за собою, поки не відкупиться. Такі обряди мали виховне значення, сприяли пошукам нареченої, примушували замислитись про продовження роду.