"Дніпроманія"

Запрошуємо в Гру!

Друже! Запрошуємо Тебе взяти участь в новій краєзнавчій грі "Дніпроманія". Грати можна цілою родиною: разом з батьками, братами і сестрами, бабусями і дідусями.
Гра складатиметься з кількох рівнів, які Ти зможеш подолати - і поповнити свої знання з архітектури, культури та історії нашого міста. Що другого тижня ми будемо додавати нове завдання. Завдання будуть поступово ускладнюватись. За для їх виконання Тобі необхідно буде познайомитись з краєзнавчою літературою, яка є в нашій бібліотеці.
Переможець отримає безкоштовну путівку на пластовий табір в Карпатах!

Грай з нами! Успіхів Тобі!

_____________________________________

Познайомся з кращими книгами по історіі нашого міста:

Вони допоможуть Тобі знайти відповіді на всі складні питання нашої гри.

__________________________________

Тур перший

По книзі "Дніпропетровськ: минуле і сучасне"

(Оповіді про пам'ятки культури Катеринослава - Дніпропетровська, їх творців і художників)

"Шановний читачу! Студент і вчений, учень і вчитель, дід і онук, батько й син! Пройди разом з авторами й видавцями по сторінках книги, як по вулицях рідного міста, ознайомся з подіями, які воно пережило, зворуши свою пам'ять і почуття першого кохання до нього, полюби його знов! Хай переповниться твоє серце почуттям радості та гордості за своє місто - сучасне, величне, за його багату і глибоку історію і таке ж яскраве майбутнє!"

________________________________________________

Краєзнавча гра "Дніпроманія"

Друге завдання

Перед тобою, друже, фрагменти мапи тодішнього Катеринославу, укладеної Дмитром Івановичем Яворницьким на початку ХХ століття. Обери будь-який з них, в книзі "Дніпропетровськ: минуле і сучасне" прочитай відповідний розділ і ДАЙ П'ЯТЬ ЦІКАВИХ СТВЕРДЖЕНЬ ПРО ЦЕЙ ФРАГМЕНТ.

______________________________________________________________________

Краєзнавча гра "ДНІПРОМАНІЯ"

Третій тур
"Назад в майбутнє, або Вперед в минуле"

Дізнайся, друже, що раніше знаходилося на місці цих споруд:

1. Театру Опери та балету

2. McDonald's на пл. Островського

3. Кургану в Севастопольському парку

4. Стадіону "Дніпро-Арена"

5. Хлібзаводу біля залізничного вокзалу.

_________________________________________________________

Краєзнавча гра "ДНІПРОМАНІЯ"

Четвертий тур  "До 121-ї річниці славетного прожитого шляху"
Дізнайся і відшукай

Він жив в Катеринославі. Писав вірші і казки, збирав народні пісні, вивчав етнографічну спадщину нашого народу. Друкувався під псевдом "Іван Калічка". Похований на колишньому Севастопольському кладовищі.

Знайди, друже, це місце і сфотографуйся поруч з пам'ятником. І скажи нам, про кого йде мова?

-----------------------------------------------------------------------------------

Краєзнавча розвідка

Палац мого дитинства

(Пам'яті архітектора Олександра Красносельського)

Мій Палац.
Мій - по праву заводської дитини, в якої вся родина працювала на заводі ім.Петровського. 
Палац Труда, який ще носив ім'я Ілліча і був власністю завода Петровського. Від 1932 року стоїть він на місці колишньої Брянської площі (від "Александровский Южно-Российский завод Брянского акционерного общества" -  повна стара назва заводу, в просторіччі - Брянка). Раніше тут був степ і місцеві мешканці випасали худобу. В роки громадянської війни на цій території точилися бої за Чечеловську республіку. І на згадку про них залишився стояти свідок тих боїв - бронепотяг, викликаючий непереборне бажання в кожної дитини залізти на нього.

Спроектований архітектором Олександром Красносельським і споруджений для мешканців поселення Чечеловки і працівників Брянської колонії, в плані він подібний на серп з молотом (лівий флігель добудований в 1936 році).

Дивний стиль конструктивізму робить його несхожим ні на жодну будівлю нашого міста. Здавалося, така велична будова мала б бути важкою. Але височезні вікна і вузенькі прорізи між ними роблять  будову легкою і наче сповненою вітру.

А кутові вікна додають ще більше неба.

До того ж скляні трикутні еркери перед центральним входом і колони з боків ніби витягують Палац догори.

Неначе міха в акордеона - над входом в Філармонію.

Те, що належало всім: в лівому крилі - кінозала і танцювальна зала, в правому крилі - спортивна зала, доросла бібліотека і під самісеньким дахом - дитяча бібліотека. Під аркою - музична школа. По центру - Філармонія. На той час найбільша сцена міста, допоки не побудували Оперний театр і Льодовий палац. Тут проходили Новорічні спектаклі і виступали всі приїжджі знаменитості. Півколом йшли безліч гримерок і підсобних приміщень. Величезна кількість різноманітних секцій і гуртків.

Закулісся. Знимка блоггера Січеславця

Те, що належало тільки мені: якщо пройти через арку во внутрішній дворик, відкривається зовсім інший світ. Мій казковий замок, перенесений з самісенької Трансільванії. 

Круглі башти ніби  з легенд про красунь і драконів або середньовічних лицарів і прекрасних дам (історії навиріст).

Лабіринти і закутки з несподіваними сходами в небо, так що в голові паморочиться від уяви: як же воно там в середині все переплелося переходами?

Сходи в небо

А там в середині - широчезний півколом коридор за скляними дверима, порожній і безкінечний, пофарбований в блакитне - як небо, і такий же як небо високий, по якому розноситься стукіт підошв твоїх сандаль  і відбивається від стін гулкою луною. Там є величезна картина "Перехід Суворова через Альпи", що займає собою аж два поверхи між дорослою і дитячою бібліотеками. Від неї крутиться в голові і холодіє в животі, якщо довго дивитись на засніжені Альпи.

Дідо-баба-тато-мати-тітки-брати-і невістки - всі відвідували Палац. Тут ми дивились кіно; тут проходили всі мої Новорічні свята; тут ми з татом вибирали книги в бібліотеці, де читальна зала нагадувала католицький собор: високі строгі вікна, багато світла, сонця і простору, а на столах лампи під зеленими абажурами; тут мене НЕ прийняли в музичну школу...

Мій дідо ще до війни грав тут в оркестрі. А мати закінчила балетну студію. Мій тато мав в скверику "свої" дерева, за якими доглядав і підтримував чистоту навколо.

Мама в "Лебединому озері"

Палац-свято, тому що двічі на рік (на Першотравень та 7 Листопада) біля нього збиралась заводська колона на демонстрацію і парад. Музика з усіх репродукторів, транспаранти в руках і важкі білі банти, які чіпляли на мої куці хвостики. Атмосфера піднесеності і радості.

Що від того залишилось? На жаль, дуже мало. І "Залишилось тільки на фотографіях". Сумна рубрика моєї "ДНІПРОМАНІЇ"...
Вже 14-й рік Палац стоїть покинутий. Всі входи заварені гратами, а вікна закладені щитами. Тільки сталкери та мисливці за металом, коли охорона їх не бачить, навідуються в лабіринти Палацу: одні щоби полоскотати нерви заради квестів і фотознимків, другі - розкрадають все, що можна відламати і винести.

Лаз сталкерів

Кінозал-примара

Хтозна, скільки простоїть ще ця законсервована казка? Чи знайдеться для неї відповідальний господар, який зможе її відновити? Краєзнавці обіцяють, що Палац ще піддається реконструкції. Ще... допоки не пізно...

Дякую всім моїм дітям, які допомогли здійснити мені цю подорож. 

PS: А дитячу мрію залізти на бронепотяг виконано і перевиконано. Ми залізли на просто на, а в бронепотяг! :)

Шукайте - і вам відкриється. :)

Мандрувала з дітьми бібліотекар Ольга Станіславівна.

__________________________________________________________________

8 листопада 2015 наші діти-пластуни побували на екскурсії "Катеринослав український" - до 160-ї річниці Дмитра Івановича Яворницького.

Це чотири години цікавезних фактів.  Це неординарні люди, які готові ділитись своїми знаннями. Це маршрут від будинку-садиби Яворницького через вулицю Волоську (Ти знаєш її сучасну назву?) - другий корпус університету - будинок прокуратури - книгарню Єгорових - пам'ятник молодому Шевченкові - театр Англійського клубу (а зараз як він називається?) - будинок Хрінникова (Ти напевне знаєш візитну картку нашого міста) - Національний банк - і до Головного поштамту.
Перевір і Ти свої знання і спробуй дати відповіді на такі питання:
1. Звідки в колекції Яворницького щит зі шкіри крокодила?
2. За що в кінці ХІХ століття можна було отримати іменне дворянство?
3. Що тримає в лівій руці молодий Шевченко (пам'ятник)?
4. Назвіть, хто зображений на 1-2-5 барельєфах на театрі Англійського клубу?
5. Що нагадували башти будинку Хрінникова мешканцям Катеринослава?

___________________________________________________________________

ДНІПРОМАНІЯ: Із серії "Видатні люди Дніпра"

Про кого йдеться мова? Хто цей український письменник і перекладач, один з найвидатніших прозаїків українського «розстріляного відродження»?

Біографія коротко:

Народився 2 лютого 1901 року в селі Писарівка Павлоградського повіту (зараз Синельниківський район) ( в с. Чаплі) на Катеринославщині в бідній селянській родині.

Спочатку відвідував церковну школу.

1910–1918 роки навчався в Першому катеринославському реальному училищі, яке закінчив з «відзнакою». Потім навчався з перервами (через матеріальну скруту) на математичному та юридичному факультетах Катеринославського університету, який так і не закінчив.

Одночасно опановував російську, німецьку та французьку та завершив навчання з відмінними оцінками.

1919-1920 —  видані дев’ять його оповідань: «Старець», «Складне питання», «Ваня», «Гайдамака», «Добрий Бог», «На селі», «На іменінах», «Дід Яким».

У 1920-1921 р. працював учителем  у 1-й українській школі ім. І. Франка, де нині музей «Літературне Придніпров’я».

1921 р. — вирушив до Києва і працював бібліографом у Книжковій палаті. Одружився з донькою священика Катериною Червінською у Ворзелі, подружжя поселилося в Києві.

Працював редактором у видавництві «Книгоспілка», а з 1925р. — у журналі «Життя й революція». Переклав з французької на українську твори Вольтера, Бальзака, Дідро, Мопассана. До кращих інтелектуальних досягнень письменника належать романи «Місто» (1928), «Невеличка драма» (1930).

Став організатором літературної організації «Ланка», а потім МАРСу.

1929 — переїхав до Харкова, де починаються репресії проти нього.

1933-1934 — написав останній твір «Повість без назви..», яку так  і не закінчив.

8 грудня 1934 — заарештовано.

9 червня 1935 прибув на Соловки як особливо небезпечний політичний злочинець.

3 листопада 1937 року до двадцятилітнього ювілею Жовтневої революції особлива трійка УНКВС винесла новий вирок: «Розстріляти», щоб звільнити місце для нових мучеників режиму. Разом із ним в урочищі Сандармох у Карелії було розстріляно більше 1000 в’язнів, серед них Микола Зеров, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Лесь Курбас, Микола Куліш, Мирослав Ірчан, Юліан Шпол.

У 1956 був посмертно реабілітований.

Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
________________________________________________________________________
ДНІПРОМАНІЯ: загадкові особистості
Любиш читати? Вважаєш себе знавцем рідної літератури? Або просто любиш розгадувати загадки? Тоді це завдання для тебе.
Прогуляйся головним проспектом міста - пр. Яворницького - і знайди, де знаходяться ці пам'ятні дошки і кому вони присвячені.