*
У Бабиному Яру пахучі квіти.
Деякі з них притолочують діти.
Дітям весело, може, аж надто.
Оленка хоче когось здогнати...

— Хто сміється в п’ятницю, той плаче в неділю!
— Я не чую сліз і у сміх не вірю!
Оленка захекана на траві.
І інші поряд, і всі ще живі.

Оленка вдихає пахощі квітів.
Вигадує кумедні дитячі вірші.
Плачем перейматись вона не має,
Бо до неділі її розстріляють.

*
У 1941—1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу.

31 липня один з найвідоміших літературних персонажів - Гаррі Поттер святкує 40-й день народження.

 

Джоан Роулінг подарувала йому не тільки характер і зовнішність, але і власний день народження. Так 31 липня Роулінг виповнюється 55 років, а Гаррі відзначає 40-річний ювілей.

Сім фактів про книги та життя Гаррі Поттера

1. Роулінг записала назву факультетів на паперовому пакеті у літаку.

2. Гаррі Поттер і Рон Візлі офіційно так і не закінчили навчання в Гоґвортсі.

Після того як Волдеморт був убитий, ні Рон, ні Гаррі не захотіли повертатися в Гоґвортс і закінчувати навчання. Тільки Герміона захотіла скласти всі іспити й взяти участь у випускному. Однак все це не завадило хлопцям влаштуватися на роботу в Міністерство магії. Гаррі й Рон стали мракоборцями (борці з темною магією), а Герміона отримала пост у відділі

магічних законів.

3. Гаррі, Рон і Герміона з'явилися на картках від Шоколадних жаб.

За словами Джоан Роулінг, зоряний час для Рона Візлі був тоді, коли він побачив себе на картках від шоколадних жаб.

4. Гоґвортс - безкоштовна школа.

Коли в інтернеті розрахували приблизну вартість навчання в школі магії, Роулінг категорично спростувала те, що в Гоґвортсі беруть гроші за навчання. За її словами, саме Міністерство магії оплачує всі шкільні витрати.

5. До 11 років діти чарівників знаходяться на домашньому навчанні.

В силу "Статуту про секретність" чарівники до 11 років повинні виховуватися вдома, бо вважається, що до цього віку вони не можуть контролювати свою чарівну силу і звичайні люди можуть їх викрити.

6. Звичайні люди на місці Гоґвортсу бачать руїни.

Магли (звичайні люди) на місці чарівного замку бачать небезпечні руїни й знак "Не заходити, небезпечна зона".

7. У Гаррі Поттера у фільмах не зелені очі, як в книгах.

У книгах очі Гаррі описані як "яскраво-зелені", але у Редкліффа вони блакитні. Коли йшла робота над фільмом "Філософський камінь", режисер   запропонував Роулінг такі варіанти: використовувати зелені лінзи або спробувати змінити колір при монтажі. Наскільки важливий колір очей Гаррі?

Роулінг відповіла, що важливо тільки те, щоб очі Гаррі були схожі на очі його мами. Так що, хто б не грав Лілі, має бути схожість з Редкліффом.

Про великого українця - Людину з Місяця

Цього дня у 1846 році народився МИКОЛА МИКЛУХО-МАКЛАЙ (17 липня 1846 - 14 квітня 1888) — мандрівник, поліглот, антрополог, етнограф та географ українського походження (його батько - уродженець Чернігівщини - походив із запорозьких козаків).

У 1870- 1880-х рр. вчений досліджував антропологію та етнографію корінного населення Південно-Східної Азії, Австралії та Океанії — островів Полінезії, Меланезії і Мікронезії, у тому числі папуасів північно-східного берега острова Нова Гвінея (тепер це Берег Миклухо-Маклая), де він прожив два з половиною роки серед аборигенів. Цікаво, що у Гвінеї є й річка "Гоголь" - дослідник завжди возив з собою повість "Тарас Бульба". За однією з версій, саме родинна історія предків Миколи Миклухо-Маклая, запорозьких козаків, і лягла в основу цього відомого твору М.Гоголя.

Вчений не лише вивчав тубільне населення Нової Гвінеї, а й намагався домогтися його звільнення та створення незалежної держави – Папуаського Союзу. Зокрема безуспішно домагався від царського уряду дозволу організувати на Новій Гвінеї "вільну російську колонію". Зрештою його звернення від імені десятка тисяч людей до британського уряду спричиило відміну Британією колонізації Нової Гвінеї. Через кілька років він повернувся до Європи, читав лекції в Лондоні, Берліні та Парижі.

Двічі (у 1886 та у 1887 рр.) Микола Миклухо-Маклай приїздив до Малина на Житомирщині до маєтку матері, де вивчав побут, звичаї та традиції поліщуків, цікавився древлянами. Мандрував і далі Україною, досліджував фауну Криму та Чорного моря.

М.Миклухо-Маклай - автор близько 160 наукових праць. Щоденник подорожі Миклухо-Маклая «Серед дикунів Нової Гвінеї» був виданий українською мовою у Києві у 1961р.

Його іменем названо Інститут етнографії АН СРСР. Невипадково саме сьогодні відзначають день етнографа. Перший Музей видатного вченого і мандрівника Миколи Миклухо-Маклая з'явився в 2010 році в селі Калитянське Чернігівської області. А другий - "Берег Маклая" - відкрили у 2013 році в с.Кача біля Севастополя, де розмістився Інститут біології Південних морів імені А.О. Ковалевского.

Запрошуємо знайомитися з новою серією: 

Історії знаменитостей, що надихають.

Серія "Видатні особистості. Біографічні нариси для дітей" - про життя видатних людей усіх часів. З цих історій Ти дізнаєшся, що завдяки наполегливій праці, вірі у себе та бажанню принести щось корисне у світ, можливо досягти будь-якої мети.

Ці історії вчать досягати цілей, не боятися труднощів, ніколи не здаватися та до кінця вірити у свій успіх.

А які цікаві інсталяції з книгою можеш зробити Ти? 😏

ГЕРОЇ СЕРЕД НАС - 4 зустріч

 БУТИ ЛЮДИНОЮ ТУТ І ЗАРАЗ

Останньої неділі червня в Україні відзначають День молоді. Тож ми підбиваємо підсумки нашого мотиваційного циклу онлайн-зустрічей для дітей і молоді "Герої серед нас".

Наприкінці червня ми мали змістовну й відверту розмову з капеланом ПЦУ отцем Дмитром Поворотним. Радимо всім, хто шукає ресурсу й натхнення, перечитати це мотиваційне інтерв'ю і поділитися ним з близькими.

Ми багато розпитували отця Дмитра про його буденне життя, про поїздки на війну, про те, як і коли він вирішив стати священиком, а пізніше й військовим капеланом? Детальніше нашу розмову викладаємо нижче. Найперше діти поцікавилися:
* Як стати справжнім Героєм?
- Для цього добре мати в своєму звичному оточенні гарні приклади, серед простих людей. Завжди варто пам'ятати, що досконалих людей нема і навіть святі іноді помиляються. Одне з головних правил у житті - не очаровуватися людьми і не мати до інших завищених очікувань.
* Як побороти свій страх?
- Варто розуміти, що боятися для людини природньо. Ми народжуємося для життя і маємо певну мету тут, на Землі. Людина може зрозуміти те, що вище неї, коли вірить у Промисел Божий, виховує в собі самоусвідомлення і має цінності, котрі іноді важать більше, ніж людське життя. З такими простими Героями, людьми, котрі склавши Присягу на вірність Батьківщині, пішли захищати Україну від російської агресії, я часто зустрічаюся на Сході, на фронті.
* Чи страшно Вам було їздити на війну?
- Я усвідомлював небезпеку. Та разом з тим розумів: я маю це зробити, бо Бог краще знає, де і в який час я потрібен.
* Хто були перші Герої в Вашому житті?
- Я змалечку багато читав. Мені подобалися міфи Давньої Греції, бо в них описувалося багато героїчних подвигів. Я цікавився історією України, починаючи від найдавніших часів. Мене захоплював період звитяжної войовничої боротьби з татаро-монголами. Пізніше я цікавився постатями Української Революції початку ХХ століття, шукав і досліджував інформацію про борців за незалежну українську Церкву. Бо тогочасна радянська влада стратила і закатувала по таборах більшість наших священиків. Для мене непересічними особистостями в історії України досі є Іван Мазепа і Євген Коновалець.
Аналізуючи нашу боротьбу за незалежність Української Держави, я дійшов висновку, що прямолінійність - не завжди єдиний шлях до мети. Особливо ця теза знаходить своє підтвердження зараз, у часи гібридної інформаційної російсько-української війни, коли багатьом людям доводиться пояснювати, здавалося б, очевидні речі.
* Як Ви стали капеланом?
- Я вірю в Промисел Божий. Він унікальний. У мирі з собою, коли людина міряє свою волю з Промислом Божим, вона здатна до втілення найвищої своєї мети.
Я до церкви прийшов у 30 років, активним християнином став уже в свідомому, дорослому віці. Більше 10 років був дияконом, а в 2013 році став священиком - тоді я відчув поклик і перестав опиратися йому.
У 2014-му я зрозумів, що те, що відбувалося довкола - це війна і не можна тримати пасивну позицію. Я хотів бути корисним, тому з першими ж добровольчими батальйонами почав їздити на фронт і підтримувати наших Захисників.
* Як, на Вашу думку, правильно виховувати хлопців?
- Перше питання, яке треба собі поставити: чи здатні ваші хлопці бути самодостатніми? Чи вміють вони за собою помити посуд, попрати одяг, прибрати? Чи ви робите то за них? Якщо змалку привчати дітей до спільної роботи, до того, щоб кожен в міру своїх можливостей був залучений до хатніх справ, то дитина росте з розумінням того, що домашня робота ділиться на всіх, і це нормально. І вже тоді хлопець не чекає від мами, а в майбутньому і від дружини, що йому мають подавати, підносити, обходити його.
В першу чергу, в здоровій родині має бути взаємоповага.
Звісно ж, хлопцям важливо розвивати фізичну силу і відповідальність, щоб в майбутньому бути готовими стати справжніми захисниками для своєї сім'ї, свого дому, своєї Батьківщини.
* На яких прикладах варто виховувати сучасних дітей?
- Я вважаю, найпершим має бути власний приклад. Я ріс українцем змалку і для мене перші Герої - мої батьки, котрі попри щоденну важку роботу на заводі, встигали приділяти час на читання, саморозвиток, виховання дітей.
* Чи зраджували Вас друзі?
- Коли друзі справжні, то зазвичай до такого не доходить. Варто добре усвідомлювати, в які моменти свого життя, кого і в чому звинувачуєш. І чи той чи інший вчинок людина здійснила усвідомлено і навмисне? Адже порвати стосунки легше, а утримати важче. То важливо не перейти ту межу, після якої нема вороття. І важливо вміти прощати.
Дружба - це часто компроміс, бо досконалих людей не існує. Треба вчитися приймати іншість та ікнакшість людей, котрі нас оточують, і вчитися прощати. В Біблії говориться, що прощати треба 70 разів по 7, тобто безліч разів за життя.
* Чи кожен може бути Героєм? Чи можна Героєм народитися?
- Бути Героєм не значить обов'язково бути ним все своє життя. І це жодним чином не нівелює той героїзм, який людина проявляє в критичній ситуації.
Але готуватися до цього треба. Бо може настати момент, коли ти маєш проявитися. І не завжди це буває при небезпеці, це може бути потреба служіння.
* Хто для вас Герої сьогодні?
- Безперечно, це наші Захисники на Сході.
Герої сьогодні - це й лікарі, котрі опинилися на передовій боротьби зі страшною недугою, і щодня від їхніх дій залежать чиїсь життя.
* Які яскраві моменти закарбувалися у Вашій пам'яті?
- Мої яскраві давні спогади - це Дніпро, річка, рибалка, заканапачений човен, шкільні роки, армія. І перший стрибок з парашутом - тоді я вперше в житті перехрестився. Радісний спогад - це народження дочки.
* Що для Вас є найбільшим випробуванням?
- Лишитися щирою і відкритою людиною. Бо часто складнощі спонукають закриватися від людей, від світу, обмежувати своє коло спілкування.
* Як не схибити в житті?
- Вчиняти з іншими так, як хочеш щоб вчиняли з Тобою. Це найперше мірило людських стосунків.
* Ваша волонтерська група називається "Посіпаки Святого Миколая", звідки ця назва?
- Бо один із наших спільних виїздів до дітей сірої зони був у м. Красногорівку, в школу, на день Св. Миколая. Звідти й почалася історія про помічників, а іншими словами посіпак Святого Миколая.
* Чи хотіли б Ви щось змінити в своєму житті?
- Життя саме по собі цінне, бо це - найвищий дар, Дар Божий. Усвідомлюючи цінність життя, безсмертя душі і вічність попереду, починаєш цінувати кожну прожиту мить, кожен свій день, бо він є неповторним.
Життя влаштоване таким чином, що буде або еволюція, або деградація. І ми маємо розвиватися як образ і подоба Бога, адже ми невипадково живемо. Варто це пам'ятати.
* Що обов'язково треба встигнути в дитинстві?
- Побути дитиною, відкритою і щирою. І зберегти це впродовж життя.
* Ваші поради дітям і молоді?
- Головне, мріяти!
Ставте собі цілі і мрійте. І невеличкими кроками йдіть до їх втілення. Будьте уважними і небайдужим, робіть маленькі корисні справи для тих, хто поруч.
Це такий дієвий метод малих кроків, які варто почати робити прямо тут і зараз.
Щоб стати кимось видатним у майбутньому, реалізувати себе, робити важливі для суспільства справи, треба почати робити те, що можеш осягнути на відстані витягнутої руки.
Отець Дмитро Поворотний, червень 2020 р.Б.Ми щиро дякуємо отцю Дмитру за таку відкриту й змістовну розмову! Сподіваємося, посіяні Вами зернятка плідно сходитимуть у душах і серцях Ваших слухачів!
Слава Богу і Слава Україні!
#Пласт #ПластДніпро #ГероїСередНас

ЧИТАЄМО ВГОЛОС

Анна Кабанова. Гумореска «Сварка»🙂
#ДітиДніпра_МояТворчість

https://www.facebook.com/oksana.kabanova.1/videos/3066316626817737/

До Дня батька

Перегляньте добірку від  "Книжкового моря". І діліться своїми книжками на тему бітьків і дітей.

ЧИТАЄМО ВГОЛОС

Ясь Чиж читає уривок з поеми Івана Котляревського "Енеїда":

https://www.facebook.com/a.alexeewa/videos/3231088190281831/

"ГЕРОЇ СЕРЕД НАС"_4

Найближчого четверга, 18-го червня о 18:00 год Пласт.Дніпро запрошує на розмову з капеланом ПЦУ отцем Дмитром Поворотним у рамках проекту "Герої серед нас"

Своє священицьке служіння отець Дмитро почав ще навесні 2014 року в батальйонах територіальної оборони та у Штабі національного захисту Дніпропетровської області, тоді ще не було чіткого розуміння капеланства.

Це саме він на початку російської агресії в 2014 році поїхав до бойовиків на сході і забрав тіла убитих українських воїнів.

Пізніше отець Дмитро потрапив у 20-й батальйон територіальної оборони (зараз мотопіхотний).
З початку літа 2014 року батальйон висунувся утримувати рубежі між Дніпропетровською і Донецькою областями, а пізніше просунувся вглиб лінії фронту.

З того часу отець Дмитро на сході дуже часто. Зараз він - капелан полку «Дніпро-1″ і голова єпархіального відділу капеланської опіки Дніпровської єпархії ПЦУ.

Отець Дмитро ініціював мандрівки дітей з прифронтової зони до Дніпра та інших українських міст. Уперше діток з Красногорівки і Мар’їнки вивозили ще 2015-го року. Тепер їхня волонтерська група опікується не лише військовими підрозділами, а й школами сірої зони. У Дніпрі цю команду знають як "Посіпаки Святого Миколая".

У своїх промовах отець Дмитро часто закликає «зшивати» державу та народ. Тож всі охочі можуть поцікавитися його думками з цього приводу.

Більш детально познайомитися з діяльністю отця Дмитра можна в матеріалах Радіо Свобода та на сайті благодійної організації "Елеос":
http://eleos.com.ua/kapelan-dmytro-povorotnyj-svyata-rus-lyshe-v-dushi-inshe-surogat-srsr/ та https://www.radiosvoboda.org/a/29664888.html

Готуйте питання!
Обіцяємо, буде змістовно!

Посилання для входу:

Join Zoom Meeting
https://us04web.zoom.us/j/4567943127?pwd=cWxBWHFIWG9DSENsT0tDZWJJemc1UT09

Meeting ID: 456 794 3127
Password: 430194