ПАМ'ЯТЬ І ПРИМИРЕННЯ (1939-1945)

Цей день в календарі визначено як вшанування подвигу всіх загиблих у Другій світовій війні в боротьбі з нацизмом.

Україна вже 29 років є незалежною державою, але в спадок нам дісталося багато радянських міфів про Другу світову війну. Часто в риториці воєнних злочинів ми чуємо про КАТІВ і ЖЕРТВ. Особливо в часі нинішньої російсько-української війни наш північний сусід-агресор дуже вдало маніпулює поняттями "перемоги над нацизмом", продовжуючи нарощувати власну військову міць і вбивати українців.

Та правда полягає в тому, що більшість злочинів військового часу відбувалися в присутності СВІДКІВ. У часи Радянського Союзу, а по факту радянської окупації України, відбувалося знецінення вкладу українського народу в перемогу над нацистським режимом. Масовими репресіями, катуваннями, ув'язненнями, стратами нас привчали жити в режимі байдужості до ЗЛОЧИНУ.

"Не дивися, коли творять злочин і, МОЖЛИВО, тобі вдасться вижити" - приблизно такою була мантра тих, хто хотів вижити. До чого призвів такий стиль мислення, ми бачимо зараз. Толерування злочину призвело до ще більших злочинів. Українські Захисники продовжують гинути від російської агресії на Сході.

У Другій світовій війні українці опинялися по різні боки фронту, не маючи власної самостійної держави. Завдяки тому, що зараз Україна - демократична держава, ми маємо можливість вільно спілкуватися на будь-які теми, ставити незручні питання і шукати на них правдиві відповіді. Сьогодні для цього є багато відкритих джерел: спеціалізовані сайти, доступна література в бібліотеках, розсекречені архіви КДБ. У Радянському Союзі люди не мали таких прав і свобод, як маємо ми зараз.

Тож наше завдання сьогодні - зробити висновки і винести уроки з нашого трагічного минулого.

Ми вшановуємо пам'ять воїнів, які боролися проти нацистського режиму в часи Другої Світової війни. І висловлюємо слова поваги і вдячності українським Героям, які сьогодні ціною своїх життів та доль відстоюють незалежність України!

ПАМ'ЯТАЄМО. ПЕРЕМАГАЄМО!

Коли в його паспорті написали Поддубньій, він виправив написане на Піддубний, закреслив "русский" та власноруч написав "українець". За що був кинутий в комуністичну катівню. Це було до війни.

Пізніше - під час виступів в США - він відмовився від американського громадянства та мільйону доларів, обравши повернення на Батьківщину.

Іван Піддубний був справжнім українцем. Він любив Україну, свою мову, не зрікся своєї віри. Більшовики не змогли його зламати; фашисти не змогли принизити; американці не змогли підкупити.

Власник великих маєтків та величезних статків, він втратив все, обравши любов до Батьківщини.

Коли помер, став забутий тими, хто називав його Героєм.

Коли ви спитаєте, що таке ПАТРІОТИЗМ, згадайте його ім'я:

Іван Максимович Піддубний - (26 вересня (8 жовтня за н.ст.) 1871 — 8 серпня 1949) — український спортсмен-борець, шестиразовий чемпіон світу з боротьби. 

Нащадок козаків, уродженець Полтавщини, непереможний чемпіон та

СПРАВЖНІЙ УКРАЇНЕЦЬ.

Познайомся з його біографією в книзі Богдана Жолдака (з серії "Життя видатних дітей").

 ONLINE ЗАНЯТТЯ ДО ДНЯ ГЕРОЇВ КРУТ

Зустріч з істориком Ю. Юзичем

Рекомендуємо статтю "Бій під Крутами: відомі і невідомі сторінки" в "Історичній правді" https://www.istpravda.com.ua/research/2014/01/29/141189/

ДЕНЬ СОБОРНОСТІ

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в одну державу.

Ми зробили підбірку українських діячів, які доклалися до творнення держави кожен на своєму рівні і в свій час. Будь це:

✅Київська Русь

✅Галицько-Волинське князівство

✅Гетьманщина і Козацька республіка - Запорізька Січ

✅ЗУНР і УНР

✅УРСР

✅Держава Україна.

Агатангел Кримський 

15 січня 1871 — 25 січня 1942

Народжений на Волині  кримський татарин володів понад 60 мовами, став  одним із найвидатніших мовознавців світу.

Під час правління Скоропадського фактично керував Українською Академією Наук.
Створив комісії історії української мови, уклав словник української живої мови.

Прихід більшовиків поставив під загрозу існування Академії Наук, проте саме завдяки Кримському її вдалося зберегти і навіть розширити книгозбірню.

Пропри неоціненний внесок у науку, культуру, світові переклади та визнання радянським режимом, НКВС постановою від 20 липня 1941 року називає його "ідеологом українського буржуазного націоналізму" - а значить ворогом народу - та з багатьма представниками інтелігенції відправляють до Казахстану на смерть.

Переведіть мене через майдан - вірші та пісні Революції гідності

До Дня Гідності і Свободи

А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду — сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

Людмила Максимлюк (21.02 2014)

ГЕРОЇ СЕРЕД НАС - 4 зустріч

 БУТИ ЛЮДИНОЮ ТУТ І ЗАРАЗ

Останньої неділі червня в Україні відзначають День молоді. Тож ми підбиваємо підсумки нашого мотиваційного циклу онлайн-зустрічей для дітей і молоді "Герої серед нас".

Наприкінці червня ми мали змістовну й відверту розмову з капеланом ПЦУ отцем Дмитром Поворотним. Радимо всім, хто шукає ресурсу й натхнення, перечитати це мотиваційне інтерв'ю і поділитися ним з близькими.

Ми багато розпитували отця Дмитра про його буденне життя, про поїздки на війну, про те, як і коли він вирішив стати священиком, а пізніше й військовим капеланом? Детальніше нашу розмову викладаємо нижче. Найперше діти поцікавилися:
* Як стати справжнім Героєм?
- Для цього добре мати в своєму звичному оточенні гарні приклади, серед простих людей. Завжди варто пам'ятати, що досконалих людей нема і навіть святі іноді помиляються. Одне з головних правил у житті - не очаровуватися людьми і не мати до інших завищених очікувань.
* Як побороти свій страх?
- Варто розуміти, що боятися для людини природньо. Ми народжуємося для життя і маємо певну мету тут, на Землі. Людина може зрозуміти те, що вище неї, коли вірить у Промисел Божий, виховує в собі самоусвідомлення і має цінності, котрі іноді важать більше, ніж людське життя. З такими простими Героями, людьми, котрі склавши Присягу на вірність Батьківщині, пішли захищати Україну від російської агресії, я часто зустрічаюся на Сході, на фронті.
* Чи страшно Вам було їздити на війну?
- Я усвідомлював небезпеку. Та разом з тим розумів: я маю це зробити, бо Бог краще знає, де і в який час я потрібен.
* Хто були перші Герої в Вашому житті?
- Я змалечку багато читав. Мені подобалися міфи Давньої Греції, бо в них описувалося багато героїчних подвигів. Я цікавився історією України, починаючи від найдавніших часів. Мене захоплював період звитяжної войовничої боротьби з татаро-монголами. Пізніше я цікавився постатями Української Революції початку ХХ століття, шукав і досліджував інформацію про борців за незалежну українську Церкву. Бо тогочасна радянська влада стратила і закатувала по таборах більшість наших священиків. Для мене непересічними особистостями в історії України досі є Іван Мазепа і Євген Коновалець.
Аналізуючи нашу боротьбу за незалежність Української Держави, я дійшов висновку, що прямолінійність - не завжди єдиний шлях до мети. Особливо ця теза знаходить своє підтвердження зараз, у часи гібридної інформаційної російсько-української війни, коли багатьом людям доводиться пояснювати, здавалося б, очевидні речі.
* Як Ви стали капеланом?
- Я вірю в Промисел Божий. Він унікальний. У мирі з собою, коли людина міряє свою волю з Промислом Божим, вона здатна до втілення найвищої своєї мети.
Я до церкви прийшов у 30 років, активним християнином став уже в свідомому, дорослому віці. Більше 10 років був дияконом, а в 2013 році став священиком - тоді я відчув поклик і перестав опиратися йому.
У 2014-му я зрозумів, що те, що відбувалося довкола - це війна і не можна тримати пасивну позицію. Я хотів бути корисним, тому з першими ж добровольчими батальйонами почав їздити на фронт і підтримувати наших Захисників.
* Як, на Вашу думку, правильно виховувати хлопців?
- Перше питання, яке треба собі поставити: чи здатні ваші хлопці бути самодостатніми? Чи вміють вони за собою помити посуд, попрати одяг, прибрати? Чи ви робите то за них? Якщо змалку привчати дітей до спільної роботи, до того, щоб кожен в міру своїх можливостей був залучений до хатніх справ, то дитина росте з розумінням того, що домашня робота ділиться на всіх, і це нормально. І вже тоді хлопець не чекає від мами, а в майбутньому і від дружини, що йому мають подавати, підносити, обходити його.
В першу чергу, в здоровій родині має бути взаємоповага.
Звісно ж, хлопцям важливо розвивати фізичну силу і відповідальність, щоб в майбутньому бути готовими стати справжніми захисниками для своєї сім'ї, свого дому, своєї Батьківщини.
* На яких прикладах варто виховувати сучасних дітей?
- Я вважаю, найпершим має бути власний приклад. Я ріс українцем змалку і для мене перші Герої - мої батьки, котрі попри щоденну важку роботу на заводі, встигали приділяти час на читання, саморозвиток, виховання дітей.
* Чи зраджували Вас друзі?
- Коли друзі справжні, то зазвичай до такого не доходить. Варто добре усвідомлювати, в які моменти свого життя, кого і в чому звинувачуєш. І чи той чи інший вчинок людина здійснила усвідомлено і навмисне? Адже порвати стосунки легше, а утримати важче. То важливо не перейти ту межу, після якої нема вороття. І важливо вміти прощати.
Дружба - це часто компроміс, бо досконалих людей не існує. Треба вчитися приймати іншість та ікнакшість людей, котрі нас оточують, і вчитися прощати. В Біблії говориться, що прощати треба 70 разів по 7, тобто безліч разів за життя.
* Чи кожен може бути Героєм? Чи можна Героєм народитися?
- Бути Героєм не значить обов'язково бути ним все своє життя. І це жодним чином не нівелює той героїзм, який людина проявляє в критичній ситуації.
Але готуватися до цього треба. Бо може настати момент, коли ти маєш проявитися. І не завжди це буває при небезпеці, це може бути потреба служіння.
* Хто для вас Герої сьогодні?
- Безперечно, це наші Захисники на Сході.
Герої сьогодні - це й лікарі, котрі опинилися на передовій боротьби зі страшною недугою, і щодня від їхніх дій залежать чиїсь життя.
* Які яскраві моменти закарбувалися у Вашій пам'яті?
- Мої яскраві давні спогади - це Дніпро, річка, рибалка, заканапачений човен, шкільні роки, армія. І перший стрибок з парашутом - тоді я вперше в житті перехрестився. Радісний спогад - це народження дочки.
* Що для Вас є найбільшим випробуванням?
- Лишитися щирою і відкритою людиною. Бо часто складнощі спонукають закриватися від людей, від світу, обмежувати своє коло спілкування.
* Як не схибити в житті?
- Вчиняти з іншими так, як хочеш щоб вчиняли з Тобою. Це найперше мірило людських стосунків.
* Ваша волонтерська група називається "Посіпаки Святого Миколая", звідки ця назва?
- Бо один із наших спільних виїздів до дітей сірої зони був у м. Красногорівку, в школу, на день Св. Миколая. Звідти й почалася історія про помічників, а іншими словами посіпак Святого Миколая.
* Чи хотіли б Ви щось змінити в своєму житті?
- Життя саме по собі цінне, бо це - найвищий дар, Дар Божий. Усвідомлюючи цінність життя, безсмертя душі і вічність попереду, починаєш цінувати кожну прожиту мить, кожен свій день, бо він є неповторним.
Життя влаштоване таким чином, що буде або еволюція, або деградація. І ми маємо розвиватися як образ і подоба Бога, адже ми невипадково живемо. Варто це пам'ятати.
* Що обов'язково треба встигнути в дитинстві?
- Побути дитиною, відкритою і щирою. І зберегти це впродовж життя.
* Ваші поради дітям і молоді?
- Головне, мріяти!
Ставте собі цілі і мрійте. І невеличкими кроками йдіть до їх втілення. Будьте уважними і небайдужим, робіть маленькі корисні справи для тих, хто поруч.
Це такий дієвий метод малих кроків, які варто почати робити прямо тут і зараз.
Щоб стати кимось видатним у майбутньому, реалізувати себе, робити важливі для суспільства справи, треба почати робити те, що можеш осягнути на відстані витягнутої руки.
Отець Дмитро Поворотний, червень 2020 р.Б.Ми щиро дякуємо отцю Дмитру за таку відкриту й змістовну розмову! Сподіваємося, посіяні Вами зернятка плідно сходитимуть у душах і серцях Ваших слухачів!
Слава Богу і Слава Україні!
#Пласт #ПластДніпро #ГероїСередНас

"ГЕРОЇ СЕРЕД НАС"_4

Найближчого четверга, 18-го червня о 18:00 год Пласт.Дніпро запрошує на розмову з капеланом ПЦУ отцем Дмитром Поворотним у рамках проекту "Герої серед нас"

Своє священицьке служіння отець Дмитро почав ще навесні 2014 року в батальйонах територіальної оборони та у Штабі національного захисту Дніпропетровської області, тоді ще не було чіткого розуміння капеланства.

Це саме він на початку російської агресії в 2014 році поїхав до бойовиків на сході і забрав тіла убитих українських воїнів.

Пізніше отець Дмитро потрапив у 20-й батальйон територіальної оборони (зараз мотопіхотний).
З початку літа 2014 року батальйон висунувся утримувати рубежі між Дніпропетровською і Донецькою областями, а пізніше просунувся вглиб лінії фронту.

З того часу отець Дмитро на сході дуже часто. Зараз він - капелан полку «Дніпро-1″ і голова єпархіального відділу капеланської опіки Дніпровської єпархії ПЦУ.

Отець Дмитро ініціював мандрівки дітей з прифронтової зони до Дніпра та інших українських міст. Уперше діток з Красногорівки і Мар’їнки вивозили ще 2015-го року. Тепер їхня волонтерська група опікується не лише військовими підрозділами, а й школами сірої зони. У Дніпрі цю команду знають як "Посіпаки Святого Миколая".

У своїх промовах отець Дмитро часто закликає «зшивати» державу та народ. Тож всі охочі можуть поцікавитися його думками з цього приводу.

Більш детально познайомитися з діяльністю отця Дмитра можна в матеріалах Радіо Свобода та на сайті благодійної організації "Елеос":
http://eleos.com.ua/kapelan-dmytro-povorotnyj-svyata-rus-lyshe-v-dushi-inshe-surogat-srsr/ та https://www.radiosvoboda.org/a/29664888.html

Готуйте питання!
Обіцяємо, буде змістовно!

Посилання для входу:

Join Zoom Meeting
https://us04web.zoom.us/j/4567943127?pwd=cWxBWHFIWG9DSENsT0tDZWJJemc1UT09

Meeting ID: 456 794 3127
Password: 430194

ГЕРОЇ СЕРЕД НАС - 3 зустріч

 "РОБИТИ ТЕ, ЩО ЗАВЖДИ. ЦЕ МІЙ ВИБІР"

Так озвучила свою позицію наша співрозмовниця Тетяна Переверзєва – засновниця осередку Пласту в Авдіївці та співорганізаторка більшості проукраїнських громадських заходів у місті за 20 км до бойових дій. Зараз пані Тетяна очолює народний музей історії рідного міста.

11 червня мали змістовну онлайн-розмову з Тетяною Переверзєвою в рамках проекту "Герої серед нас".

"Нічого не робити було ще страшніше, ніж робити", - зізнається пані Тетяна -
"лише існувати у режимі обстрілів за графіком скоро стало несила. Якийсь моральний спротив не давав жити, ховаючись. Тому свою активну організаторську діяльність не полишила".

Хто такий Герой, на думку нашої співрозмовниці?
"Герой щось робить для країни, для людей поруч".
Власне себе Тетяна Переверзєва героєм не вважає.
"Робила те, що завжди. Це мій вибір. Більшість з того не афішувалося", - зізнається в дружній розмові пані Тетяна.
Два рази були моменти, коли Авдіївку обстрілювали на виживання.
Перший раз люди поїхали з міста.
Другий раз – відмовилися. Зберегли свої домівки. Не дозволили знищити, як Дебальцеве. У тому числі через це, вважає пані Тетяна, Авдіївка залишилася українським містом.
Каже, що такі люди - теж Герої.

Зараз місто має активну проукраїнську молодь. Тетяна Переверзєва є співорганізатором 2-ох масштабних фестивалів, навколо яких гуртуються люди.

До речі, пластунки-новачки, виховані героїнею нашої зустрічі, тепер є локомотивами Пласту у Києві і рухають зміни в організації на Всеукраїнському рівні!

"Бути Героєм – це поклик чи обов’язок?" - запитуємо наостанок в пані Тетяни.

"Це особистий вибір. Зробити щось, подолавши страх, - це вже героїзм".

"А ми вважаємо Вас Героєм", - сказали наші діти.

Ми щиро дякуємо Тетяні Переверзєвій за таку відверту розмову про життя українців у прифронтовому місті. Бажаємо наснаги до втілення всіх задумів і планів!

#Пласт #ПластДніпро #ГероїСередНас

ГЕРОЇ СЕРЕД НАС _ 3

Вчителька за професією, організатор за покликанням, Тетяна Переверзєва - активна учасниця більшості громадських заходів у рідній Авдіївці.

Тетяна заснувала осередок Пласту в Авдіївці. Зараз очолює народний музей історії міста в Авдіївці.
Майже всі важливі культурні, освітні проекти міста - її ідеї і праця.

Та сама вона не вважає свої вчинки героїчними: "Звичні людські речі і вчинки в незвичний час". А направду, в обставинах військового часу керувати пластовою станицею, збирати все необхідне для фронту, постійно плести сітки, робити всілякі патріотичні заходи в місті...

Отож, історією переходу з російської мови на українську, творення патріотичного середовища в прифронтовому місті з нами охоче поділиться Тетяна Переверзєва.

Детальніше про нашу гостю відеоконференції "Герої серед нас" - у статті:
https://theukrainians.org/tetyana-pereverzyeva/

Зустріч відбудеться на платформі Zoom, посилання на вхід додамо в день трансляції.

Готуйте запитання і до зустрічі!
#ПластДніпро #ГероїСередНас

ГЕРОЇ СЕРЕД НАС - 2 зустріч

🗓4 червня на онлайн-зустрічі проекту "Герої серед нас" у нас в гостях побував Медик з великої літери Денис Сурков. Чому з великої літери? Це людина, котра врятувала не одну тисячу дитячих життів, це професіонал, котрий щодня прокидається о 5:30, щоб знову і знову поспішати до своїх пацієнтів на улюблену роботу до дитячої лікарні, де кожен хворий - це окрема оцінка професійної майстерності.

➡️ Денис одночасно поєднує в собі дуже багато ролей і звань:
- завідувач відділенням анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених Обласної дитячої клінічної лікарні;
- викладач кафедри медицини катастроф і військової медицини Дніпропетровської медакадемії;
- доктор медичних наук;
- директор курсів з тактичної та вогневої підготовки військових;
- автор загальнодержавних відеоінструкцій з боротьби із COVID-19.

🔝 Під час онлайн-зустрічі Денис охоче ділився з дітьми секретами тих подій та обставин, котрі сформували його як особистість. На думку нашого співрозмовника, в житті немає обставин, людина їх створює сама, своїм свідомим вибором.

👉Окрім постійного фахового зростання, Денис із початком російсько-української війни зайняв проактивну громадянську позицію: спочатку допомагав добровольцям, а потім пройшов тренерський курс закордоном і почав викладати тактичну медицину для військових. Частково це завдяки дідусеві, бо той свого часу був військовим розвідником і виховував Дениса в любові й повазі до своєї Батьківщини.

😷Під час світової пандемії COVID-19 Денис запровадив для лікарів всеукраїнський освітній курс, який пройшли 13 тисяч учасників. За перші тижні курс переглянули близько 60 тис. користувачів.

➡️Лікар охоче розповів про свої індивідуальні правила, які допомагають підтримувати фізичний і моральний стан на високому рівні, незважаючи на постійні стресові умови роботи.

1️⃣ Найперше - це постійні заняття спортом! Особливо командним, який навчає робити не лише те, що від тебе залежить, а й підтримувати команду (пізніше це дуже допомагає в сім'ї і на роботі).
Зі слів Дениса, спорт йому дав багато: цілеспрямованість і дисципліну, щоб все встигати.

2️⃣ Вчитися все життя! Денис навів цікаву цитату:
"Життя - ескалатор, а ти біжиш поруч по сходах. Якщо швидко біжиш, то обганяєш його, якщо повільно - зупиняєшся на місці; відволікся поправити шкарпетки - життя поїхало."

3️⃣ Дбати про імунітет: спорт, харчування, здоровий спосіб життя без шкідливих звичок і обов'язково чіткий режим дня! (Особливо це стосується того, щоб вчасно лягати спати, щоб організм добре відпочивав!)

4️⃣ Все, що вважаєш за потрібне робити, треба робити або добре, або ніяк!

5️⃣ Не бігти від своїх страхів. "Хочу" або "не хочу" - не працює. Переступити через страх допомагає слово "ТРЕБА". За потреби в житті всього можна навчитися!

6️⃣ Розвивати почуття гумору. Це дає можливість не ставитися до життя трагічно.

7️⃣ Ніколи не розпочинати нове діло, не закінчивши попереднє. Важливо не кидати на середині розпочату справу, а завершити, отримати досвід і зробити висновки.

❗ПОРАДИ БАТЬКАМ щодо виховання дітей від Дениса Суркова:

✅Практикувати ставлення до дітей як до рівних від 5 років. Зробивши шкоду, дитина має пояснити ''Чому?''. Якщо причиною стало пізнання/винахідництво, за це її не варто карати.

✅Домовлятися! І давати право вибору, завжди. ("Якщо ти не припиниш робити..., то будеш покараний).

✅При вихованні самосвідомості та національної ідентичності працює тільки власний приклад!
Дитина - це дзеркало, тому найкраще при вихованні спрацьовують, в першу чергу, високі вимоги до себе.

✅ Не змінювати правила, встановлені у відносинах з дітьми, НІКОЛИ!

▶️ЖИТТЄВІ ПРІОРИТЕТИ Дениса Суркова:

1️⃣ Улюблена справа - вона має бути. Якщо ставиш велику ціль, то вона не може бути не на першому місці!

Як зрозуміти, що твоя справа - це дійсно Велика мета? Якщо це дійсно так, то ти засинаєш і прокидаєшся з думкою про цю справу, і вона не може бути завершеною впродовж людського життя.
Великі цілі надихають, мотивують і тоді не треба себе примушувати до роботи!

2️⃣ Діти і родина.

3️⃣ Батьківщина і обов'язок.

❓На питання "Хто ж такі Герої?" Денис відповів, що більшість справжніх Героїв себе не вважають такими! Себе він Героєм не вважає.

Коли людина не має обов'язку і робить щось через "не можу", оце і є геройство - переступати через свої страхи!
Зі страхом не можна і не треба боротися. В певний момент має бути щось більше за страх. Переступити через страх помагає обовязок.
Адже страх - це часто відсутність досвіду. Треба намагатися робити щось наперекір всьому і здобувати безцінний досвід.

✅Ми щиро дякуємо Денису за таку наповнену і змістовну зустріч і за ті важливі настанови, на які варто рівнятися в щоденному житті!

👉"Не існує когось зовні, хто може організувати твоє життя!
Треба ставити собі складні завдання
і звикати до великих навантажень", - поділився своїм основним правилом Денис Сурков.

"ГЕРОЇ СЕРЕД НАС"_2

04 червня о 18:00 у нас в гостях професіонали-медики України:
- завідувач відділенням анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених Обласної дитячої клінічної лікарні;
- викладач кафедри медицини катастроф і військової медицини Дніпропетровської медакадемії;
- доктор медичних наук;
- директор курсів з тактичної та вогневої підготовки військових;
- автор загальнодержавних відеоінструкцій з боротьби із COVID-19.

Ми знаємо, що усі ці постаті – це одна особистість – Денис Сурков.
Ви матимете можливість перевірити, чи це справді так?
Спитати, коли професіонал стає професіоналом і перестає вчитися?
Дізнатися, чому анестезіологів називають всезнайками медицини? Скільки секунд вони мають на прийняття рішення, від якого залежить життя пацієнта?

А ще наш гість ЗНАЄ ВСЕ про апарати штучної вентиляції легень!

Тож запрошуємо всіх охочих зустрітися з Героєм-медиком Денисом Сурковим.

Щоб не пропустити зустріч, реєструйтеся, і ми надішлемо вам посилання на відеоконференцію в Zoom.
https://forms.gle/z6F7JdKFx3TE7F3M6

Дані для входу ми також розмістимо в події в день проведення.

Готуйте питання і до зустрічі!

ГЕРОЇ СЕРЕД НАС - 1 зустріч

ГЕРОЙ - ЦЕ ПОКЛИК ЧИ ОБОВ'ЯЗОК?
Відповідь на це питання ми намагалися знайти впродовж першої онлайн зустрічі проєкту "ГЕРОЇ СЕРЕД НАС".

Нашою співрозмовницею була телеведуча, волонтерка і гід патріотичних екскурсій "Шляхами Героїв" Юлія Курочкіна.

Героїня нашої бесіди охоче ділилася своїми роздумами на тему того, хто ж такі справжні Герої і де їх можна зустріти в буденному житті?

Юля зізналася, що для неї, як телеведучої, досить незвично було помінятися ролями, коли питання ставила не вона, а діти їй. А питань у нас було багато й різних:
- Чи страшно було їхати в зону бойових дій?
- Як обрали свою професію і чи є в ній місце героїзму?
- У кого хотіли би взяти інтерв'ю?

- Як сім'я сприйняла рішення їздити на фронт?

То що ж таке "Бути героєм"? Це:
- бути людиною небайдужою;
- уміти швидко реагувати і вирішувати питання терміново;
- бути освіченим і обізнаним;
- критично мислити;
- мати внутрішню потребу до змін і не полишати спроб перемогти себе і свої страхи.

Нам, котрі щодня вчаться ставати кращою версією себе, дуже відгукнулися озвучені Юлією меседжі. Щиро дякуємо за відверту розмову!

Далі буде, не перемикайтесь!

 #ГероїСередНас

ГЕРОЇ СЕРЕД НАС_1

23 травня українці відзначали Свято Героїв. Не маючи змоги провести масштабної акції через умови карантину, пластуни Дніпра започаткували серію онлайн зустрічей "Герої серед нас" з відомими особистостями Дніпра, України та інших країн.

Свято Героїв — це день пам'яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України. Це і козаки, й воїни УПА, Герої Небесної сотні, воїни сучасної російсько-української війни.

Хто ж ті Герої, що живуть нині серед нас? Де їх можна зустріти? Які вчинки їх вирізняють з-поміж інших? Чи часто сучасних Героїв можна побачити з екранів телевізорів?...

На ці та інші питання шукатимемо відповіді разом із телеведучою, волонтеркою, гідом патріотичних екскурсій для школярів "Шляхами Героїв" Юлією Курочкіною.

Тож запрошуємо всіх зацікавлених у четвер 28 травня о 18:00 на онлайн розмову з Юлією. Зустріч відбудеться в додатку для відеоконференцій Zoom, подбайте про це завчасно.

Доступ для всіх охочих - після реєстрації: https://forms.gle/z6F7JdKFx3TE7F3M6

Готуйте питання і до зустрічі!