Хочете трохи казки? Тримайте. Тихенько...
Ігор Калинець
Писанки
Виводить мати дивним писачком
по білому яйці воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках
із цибулинним золотим узваром,
з настоями на травах і корі,
на веснянім і на осіннім зіллі -
і писанка оранжева горить
у філіграннім сплеті ліній.
То вже вона, як дивовижний світ,
то вже дзвенить, як згусток сонця,
буяють буйно квіти у росі,
олені бродять в березневім сонці.
І стилізовані сплітаються сади
у маєві густих обрамлень,
мереживом найтоншим мерехтить
геометричний космацький орнамент.
...І я поплив у світ дитячих мрій,
на білі колискові оболоні:
котились писанки з гори -
ясні сонця у мамині долоні.
В Чистий четвер в бібліотеці було людно. Крім любителів-самітників прийшов писати писанки 6-Б клас СШ № 91.
Даня Носик
Поля Торопова
Аня Міщенко
Віталя Фролов
Робота Насті Художник
Мармурове яйце Лілі Корнієнко
Космос Оленки Попової
Нічне небо
Сонячний закат Андрія Зубаненко
Майже Трипільська писанка Катерини Котельнікової
Немає коментарів :
Дописати коментар