"Не стало Володимира Рутківського, прекрасної світлої людини й блискучого дитячого письменника.

Власне, з його дивовижних, захопливих, сповнених доброго гумору, книжок, почався новий етап нашої дитячої літератури. Саме з виходом у Видавництво «Абабагаламага» історично-пригодницького роману "Джури козака Швайки" серед дітей та підлітків відродився інтерес до читання. Виявилось, що на відміну від "програмної" літератури, яку діти часом мусили приймати, як гіркі ліки, від читання можна отримувати справжню насолоду. На мою думку, пан Володимир зробив у нашій літературі те, що Джоан Роулінг здійснила в сучасній світовій літературі - повернув моду на читання, загальмувавши, здавалося б, невідворотний процес цілковитого занурення дітей цифрової епохи у віртуальну реальність, де справжнє життя підмінюється його імітацією. Але найбільше я люблю творчість Володимира Рутківського за невгамовне прагнення відкривати щось нове, неймовірне й цікаве та ділитися цими відкриттями з цілим світом! І я вірю, що книжки пана Володимира житимуть ще довго-довго, захоплюючи малих читачів неймовірними пригодами, відчайдушною звитягою та любов'ю до своєї землі".

Леся Вороніна

 Наш талісман - Чорне кошеня № 13 радить:

"Бережіть здоров'я і читайте книжки!" 💗

27 жовтня – 84-та  річниця  масових розстрілів української інтелігенції в урочищі Сандармох.

Козацький хрест "Убієнним синам України"- пам'ятник жертвам більшовицького терору. Він встановлений на колишньому розстрільному полігоні, на місці виконання смертних вироків.

За 5 ночей (27 жовтня і 1—4 листопада 1937 року) в урочищі Сандармох було розстріляно 1111 людей, 290 з них були представники української культури, науки, освіти. В «розстрільних списках» зазначалося: «українські буржуазні націоналісти».

Це режисер Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, поети, професори Київського університету Микола Зеров і Павло Филипович, письменники Василь Атаманюк, Марко Вороний, Ґро Вакар, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Михайло Козоріс, Валер'ян Підмогильний, Валер'ян Поліщук, Андрій Панів, Олекса Слісаренко, Гео Шкурупій, Володимир Штангей, Михайло Яловий, Антін Крушельницький із двома синами, академіки Степан Рудницький і Матвій Яворський, науковці Василь Гоца, Сергій Грушевський, Петро Демчук, Петро Дятлів, Василь Волков, Микола Трохименко та багато інших... 

За посиланням - імена страчених:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%BE%D1%85%D1%83?fbclid=IwAR1Pj6uk51nyMn3EAx76VwJBCOnCKbc6d14mhTMVkQtMkdvaDbdc74aZcoE

3-5 вересня на Фестивальному причалі Дніпра пройшов IV книжковий фестиваль "Book Space Fest".
На Фестивальному причалі достатньо місця, щоб у великих павільйонах придбати найновіші книги, послухати лекції, взяти участь в дискусіях, поспілкуватися з письменниками, експертами. Цей фестиваль цікавий ті тільки для тих, хто живе літературою, а й для всіх українців.

Book Space Fest - це про інновації у видавничій справі, нові формати, нові можливості. 

Одна з дискусій фестивалю

 До дня народження Галини Малик "Лінгвістичні смаколики" створили захопливий фото-квест за книгою "Незвичайні пригоди Алі".

Герої популярної трилогії «Незвичайні пригоди Алі», яку написала улюблена казкарка української малечі Галина Малик, допоможуть тобі зрозуміти, що все-все на світі залежить від кожного з нас.

А найбільше від нас залежить наше майбутнє! І тому дуже важливо доводити усі справи до кінця і, подібно до дівчинки Алі, відважно боротися з брехливими обіцянками-цяцянками та іншими сяк-таками. Адже через невиконані обіцянки наше майбутнє може перетворитися на мильну бульбашку...

"Незвичайні пригоди Алі" - це надзвичайно захоплива та цікава історія про дівчинку Алю, яка ніколи нічого не могла довести до кінця, завжди починала і не завершувала, і це стосувалось навіть домашнього завдання. Але одного дня все змінюється і перевертається із ніг на голову, коли Аля потрапляє у чарівну країну  Недоладію. І саме у цій країні Аля зрозуміла, що всі справи потрібно доводити до кінця, дані обіцянки також потрібно виконувати і домашнє завдання теж робити до кінця. Як часто у нашому житті таке буває, що ми не можемо ніяк доробити якусь справу, почнемо читати книгу і відкладаємо, потім лінуємось її дочитати. Тому книга показує нам зі сторони, чому потрібно доробляти все до кінця.

Якщо ти, друже, прочитав цю історію, ти з легкістю зможеш дати відповіді на завдання квесту:

 Чи знаєте ви, що таке  віммельбух?

Віммельбух (Wimmelbuch  - «ілюстрована книга-головоломка») - це комікс великого формату з яскравими, максимально деталізованими ілюстраціями.

Головна особливість віммельбуха в тому, що в ньому майже немає тексту. Це дозволяє читачу самостійно вигадувати події, що відбуваються на сторінках. Вона розвиває фантазію і вчить розуміти поведінку інших.

З героями книг-коміксів відбуваються цікаві і забавні події протягом дня, місяця, року. І це дає можливість кожен раз по-новому «читати» картинки і придумувати нові історії.

Родоначальниками жанру віммельбухов можна вважати фламандських художників Пітера Брейгеля-старшого і Ієроніма Босха , відомих своїми деталізованими картинами. Перші книжки для розглядання почали з'являтися в кінці 1960-х років.

Отже віммельбухи:

• яскраві;
• мало тексту;
• насичені ілюстраціями;
• знайомлять з навколишнім світом;
• стимулюють мова, уява, мислення;
• розвивають почуття гумору;
• повністю задіяний весь простір сторінки або розвороту;
• сюжет придумується читачем або читачами при розгляданні;
• можливість щоразу придумувати нові історії, сюжетні лінії;
• героїв легко впізнати.

 ДНІПРОМАНІЯ

Літній табір в Музеї історії Дніпра

Музей історії Дніпра пропонує цікаву програму для шкільних літніх таборів, яка передбачає такі заходи:

✅Інтерактивна екскурсія-квест «МУЗЕЙНІ МАНДРИ»

✅Майстер-клас «СВІЧКОВА МАНУФАКТУРА»

Заходи розраховані на юних дослідників віком від 6 до 11 років

 Літні читання. 6 клас.

Світова література

Роберт Льюїс Стівенсон «Острів скарбів»

Найвідоміший роман Роберта Льюїса Стівенсона „Острів скарбів”, що вийшов окремим виданням у 1883 році, приніс автору широкий успіх.

А все почалося з забави. Як розповідав сам автор: „Одного разу я накреслив карту острова; вона була старанно і красиво розфарбована. Я назвав свій витвір „Островом скарбів”. Я чув, що існують люди, для яких карти нічого не значать, але не можу собі цього уявити! Назви, обриси лісів, напрямок доріг і рік, доісторичні сліди людей і тварин. Ось невичерпне джерело для всякого, у кого є очі і хоч на гріш уяви. Коли я спрямував замислений погляд на карту свого Острова, то серед придуманих лісів заворушилися герої моєї майбутньої книги. Засмаглі обличчя їх і блискуча зброя висувалися із самих несподіваних місць; вони снували туди і сюди, боролися і шукали скарб на декількох квадратних дюймах щільного паперу”.

Ця історія створення роману широко відома. Одного разу разом із своїм пасинком Ллойдом він намалював карту острова скарбів, який приховував скарби капітана Флінта. Своїм контуром карта нагадувала „товстого дракона, що трішки піднявся”. На ній були написані багаточислені дивні назви: пагорб Підзорної Труби, Острів скелета та інші. Так виникло бажання написати роман.

Протягом дня Стівенсон писав по розділові, а ввечері читав його у колі сім‘ї та друзів. Роман ще не було завершено, коли власник дитячого журналу „Янг Флокс”, ознайомившись із першими розділами та загальним змістом твору, почав його друкувати під псевдонімом Джорж Нот. (Стівенсон побоювався за свою репутацію серйозного письменника). Неочікуваний успіх розсіяв сумніви - і вже на окремому виданні 1883 р. стояло справжнє ім‘я письменника. Роман приніс автору світову славу і зразу ж став класикою пригодницького жанру. 

Літні читання. 6 клас.

Світова література

Гаррієт БІЧЕР-СТОУ «Хатина дядька Хома»

"Ця маленька жінка написала книжку про найдорожче — людську свободу".
(Марк Твен)

Цей художній твір має незвичайну долю і вплинув на історію США. «Якого кольору людська душа?» — колись сміливо запитала Г. Бічер-Стоу білих співвітчизників і відкрила їм усю глибину страждань чорношкірих героїв свого роману. Її слова пролунали в країні, де тоді панувало рабство, фізичне й моральне приниження людей. Кілька років після того країна була охоплена вогнем великої Громадянської війни: демократичний Північ повстав проти рабовласницького Півдня. З того часу боротьба за свободу не припинялася, поки в Америці не перемогли демократичні цінності.

1851 р. роман «Хатина дядька Тома» Г. Бічер-Стоу був надрукований частинами в газеті «Національна ера». Зацікавлення було настільки велике, що через рік книжка вийшла значним накладом друком окремим виданням.  Її популярність перетнула кордони країни й набула світового масштабу. На сьогодні роман «Хатина дядька Тома» перекладений 130 мовами світу.

Історія дядька Тома, його родини, друзів і господарів нікого не могла залишити байдужим, адже письменниця постійно зверталася до читачів по співчуття й милосердя. Твір Г. Бічер-Стоу захищає не тільки права чорношкірих рабів, а й честь і гідність кожного громадянина Америки, головним здобутком якої є демократія.