До Всесвітнього Дня письменника

Сподіваємося, Ти, друже, легко впізнаєш цих діячів літератури і культури. Більше - за посиланням на сайті Юрка Журавля: http://bit.ly/3g1p7io

Щорічно 3 березня в усіх країнах відзначається Всесвітній день письменника – професійне свято літераторів (World Day of the writer). Повна назва цього свята - Всесвітній день миру для письменника.

Це свято не тільки письменників, а також всіх читачів. В ці дні відбуваються різного роду урочистості, в яких беруть участь літературні асоціації і об'єднання, редактори, коректори, критики, культурологи, журналісти, викладачі, студенти та випускники філологічних навчальних закладів, любителі читання. Часто до цього дня приурочені церемонії вручення різних літературних премій і вшанування літературних діячів, які найбільш відзначилися.

Наша українська література багата на видатні імена, які відомі по всьому світі.

Першим президентом Українського ПЕН-клубу був Микола Вінграновський. Багато років клуб очолював Євген Сверстюк, потім – Мирослав Маринович, Микола Рябчук.

17 грудня 2018 року новим президентом Українського ПЕН-клубу став письменник Андрій Курков.

Рішення про відзначення свята було прийнято на 48 конгресі Міжнародного ПЕН-клубу, який відбувся в 1986 році.

Коротка довідка: ПЕН-клуб був заснований в Лондоні в 1921 році. Назва організації – абревіатура, утворена першими буквами англійських слів Poets – поети, Essayists – есеїсти, Novelists – романісти. Цікаво, що абревіатура в даному випадку співпадає зі словом pen – в перекладі з англійської – ручка.

• Ідея створення організації належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт.
• Першим президентом ПЕН-клубу став відомий англійський письменник Джон Голсуорсі.
• В 1923 році відбувся перший міжнародний конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, в той час ПЕН-центри були створені в 11 країнах світу.
• Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах.

Сьогодні в Україні та світі відзначають 150 років з дня народження Лесі Українки.

Її шанують і за межами України, про що свідчить вшанування її пам'яті у пам'ятниках і назвах вулиць. Пам’ятники Лесі є в різних країнах - в Грузії (Сурамі, Телаві), Канаді (Вінніпег, Саскатун, Торонто) і в США (Клівленд), а також в багатьох містах по всьому світі.

Перший закордонний пам’ятник Лесі Українці встановлений у 1952 р. в грузинському містечку Сурамі, де вона відійшла у засвіти.

У цьому місті є вулиця імені Лесі Українки, також її іменем названі місцева школа та є присвячений їй музей-бібліотека.

 «Якби я не була українкою, то хотіла б бути грузинкою», – казала Леся Українка, яка захоплювалася мужністю грузинського народу.

Також вона жила в містечку Телаві у 1909—1910 роках і написала там твори "Камінний господар" та "Руфін і Прісцілла".

Останні роки свого життя Леся Українка жила в різних грузинських містах, а її життєвий шлях обірвався у 1913 році в грузинському селищі Сурамі.

Пам'ятник Лесі Українці у столиці канадської провінції Онтаріо місті Торонто – це один з перших канадських пам’ятників українській поетесі. Споруджений він всередині жовтня 1975 року на кошти української діаспори. Знаходиться в одному з живописних районів міста, який є історичним осередком проживання української громади Торонто. 

Пам'ятник Лесі Українці у Торонто, Канада - відкритий 19 жовтня 1975 р. зусиллями української діаспори. Скульптор - Михайло Черешньовський, автор подібного монумента Лесі в Клівленді, США.

Написи англійською та українською: «Хто визволиться сам, той буде вільний, хто визволить кого, в неволю візьме». «Леся Українка. Найвидатніша українська поетеса»

Клівленд, США.

На фото біля пам’ятника у Клівленді – автор обох скульптур, американський скульптор українського походження Михайло Черешньовський.

Союз українок Америки (СУА) у Клівленді -  ця організація, що у вересні 1961 р. опікувалася відкриттям монумента Лесі Українці.

 

Пам'ятник встановлено з нагоди 90-річчя від дня її народження. 

Відкрили його на терені Українського культурного парку Клівленда, який було створено 1940 р. і який є власністю міста.

Урочисте відкриття пам’ятника провадив активний український громадський діяч О. Малицький. Навколо монументу зібралася молодь, згуртована в таких організаціях, як Об’єднання демократичної української молоді (ОДУМ), Спілка української молоді (СУМ), український ПЛАСТ. І поруч, і трохи далі — тисячі громадян різного віку, вихідців з різних частин соборної України. З такої величавої нагоди багато хто прийшов в українських національних строях. Зараз біля пам'ятника проходять числені культурні заходи української спільноти Америки.

В день ювілею Лесі Українки розповімо вам, що поєднує ім'я поетеси з Українським скавтингом - Пластом.

В кожного юнацького куреня (групи дітей 12-18 років) або куреня дорослих пластунів (віком від 18 років) є свій патрон/патронеса - особа з героїчного минулого нашого народу, яка вплинула на хід історії.

"Леся Українка – найбільш улюблена патронеса дівочих куренів у Пласті. Сімнадцять куренів юначок обрали її ім’я для назви своїх самовиховних частин. Загалом за сто років в різних куренях «Українок» вросли тисячі активних пластунок.

В еміграції перший дівочий курінь, який діяв при українській гімназії в Празі, обрав патронесою Лесю Українку (прапор куреня – на фото, зберігається у НІМУ).

Сьогодні в світі діє (або донедавна діяли) шість пластових куренів юначок ім. Лесі Українки. Перші дівочі курені у США і Аргентині, які отримали 2-ге порядкове число, у Нью-Йорку і Буенос-Айресі. В Канаді - 4-й курінь у Торонто. В Австралії пластунки організували одразу два курені: 6-й в Аделаїді і 12-й у Сіднеї. Із відродженням Пласту в Україні ім’я Лесі Ураїнки носить 6-й курінь у Львові.

Окрім цього літературна спадщина Лесі Українки зафіксована в назвах двок куренів волонтерок (старших пластунок) у Пласті – «Ті, що греблі рвуть» (курінь старших пластунок, сторений ще у 1926 році) і «Лісові Мавки».

Племінник Лесі - Юрій Косач - виріс у 1-му курені юнаків у Львові в 1920-х роках. Перші свої твори почав публікувати у пластових виданнях. Якби Леся не померла у 1913 році, упевнений, стала би членом Пласту, як це зробило багато її друзів".

(історик Юрій Юзич)

Курінь "Лісові Мавки" біля пам'ятника Лесі Українки в Торонто, Канада

 ЧИТАЄМО ЛЕСЮ УКРАЇНКУ

Ясь Чиж читає вірш Лесі Українки

 ЧИТАЄМО ЛЕСЮ УКРАЇНКУ

Уля Любченко читає вірш Лесі України

 ЧИТАЄМО ЛЕСЮ УКРАЇНКУ

Устим Любченко читає вірш Лесі Українки

 21 лютого - Міжнародний день рідної мови!

"Я не нарікаю на тем­ряву, а намагаюся запалити свою свічку".

(Іван Малкович)

Свічечка букви "Ї"

(Напучування сільського учителя)

Хай це можливо і не найсуттєвіше

але ти дитино

покликана захищати своїми долоньками

крихітну свічечку букви «ї»

а також

витягнувшись на пальчиках

оберігати місячний серпик

букви «є»

що зрізаний з неба

разом із ниточкою

бо кажуть дитино

що мова наша — солов'їна

гарно кажуть

але затям собі

що колись

можуть настати і такі часи

коли нашої мови

не буде пам'ятати

навіть найменший

соловейко

тому не можна покладатися

тільки на солов'їв

дитино.

14  лютого - Міжнародний день дарування книг.

Він покликаний надихнути людей по всьому світу дарувати книги.

Даруйте книги рідним, даруйте бібліотеці, даруйте друзям і тим, кого ви любите.

А наша бібліотека в цей день теж приймала подарунки.

Дівчинка на ім'я Адель подарувала: 

1. Серію з 5-ти книжок "Крута Адель"

2. Серію "Айседора Мун"

3. Серію "Відважні курчата"

4. Про пригоди котів - помічників маленьких фей

Подарунки наших друзів:

І серія книг "Коти-вояки " - подарунок наших читачів - родини Тимченків.

25 лютого 2021 року 
З нагоди 150-річного ювілею видатної української поетеси Лесі Українки 

Централізована система бібліотек для дітей м. Дніпра

 запрошує взяти участь у поетичному флешмобі

з читання віршів Лесі Українки 

"Дзвінка струна Лесиного слова"

Надсилайте свої роботи 

на e-mail бібліотеки-філії №13:

13bibliotekadp@gmail.com

Чекаємо на ваші відеоролики  

по 25 лютого включно!