Книги, які якнайкраще підходять для читання восени – вони або стосуються осені або ж найкраще підходять під осінній настрій. Від меланхолійної та романтичної прози до детективних історій, що захоплюють, та моторошних розповідей – на будь-який смак та вік.
1. О. Генрі «Останній листок».
Прониклива новела американця О. Генрі нікого не залишить байдужим. Історія про молоду художницю, яка смертельно хвора. Її єдина розрада – дивитись на те, як за вікном опадає листя з плюща. Дівчина переконана, що як тільки впаде останній листок – вона помре... Надзвичайно сумна історія про дружбу, талант і самопожертву.
2. Дзвінка Матіяш «Реквієм для листопаду»
Дуже незвична книга сучасної української авторки. «Реквієм для листопаду» – це твір, який зовсім необов’язково читати спочатку. Це – розлога медитація, потік думок, інтимних історій, які переплітаються між собою. Одна з них – це історія Дарини, її болю, пам'яті, спроби відшукати своє місці у світі.
3. Рей Бредбері «Напередодні Дня всіх святих» («Хеловінське дерево»).
Такого дерева ви не бачили ніколи в житті! Воно сягає небес і ростуть на ньому гарбузи всіх форм, розмірів та кольорів. Біля цього дерева ви зустрінете дивного пана на ім’я містер Смерч, який запрошує вас в чудесну подорож, з якої ви повернетесь зовсім іншою людиною. Якщо, звісно, повернетесь! Ця повість призначена для підлітків, однак вона буде цікавою і дорослим – її атмосферність, затишність у роздумах про те, що таке життя і смерть.
4. Туве Янссон «В кінці листопада».
Цей твір знаменитої дитячої письменниці, як жоден інший наповнений відголосками дощу, шарудінням листя, подихом осені. Це не зовсім дитяча історія, а скоріш доросла, бо в ній йдеться про зовсім недитячі почуття самотності, взаємодопомоги і підтримки.
Коли всім хочеться сонця і позитиву, вони йдуть до гостинних мумі-тролів, але що робити, коли, прийшовши в гості, ви розумієте, що господарів немає? Звісно, чекати, а водночас намагатись потоваришувати таким різним і водночас непростим створінням.
5. Надійка Гребіш «Теплі історії до кави» та «Теплі історії до шоколаду»
Коли, як не восени, пити запашну каву і шоколад? А до них неодмінно підійдуть теплі історії від молодої української письменниці. Це історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.
Герої цих історій - прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави - хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятка, на дні яких і збереглися ці історії.
З задоволенням відвідала ваш сайт.
ВідповістиВидалитиЗнайшла багато цікавого, порівняла з роботою нашої системи, дещо взяла для впровадження в роботу з карками Домана.
https://mamabook.com.ua/kartochky-domana-yly-chemu-mozhno-nauchyt-rebenka-za-30-sekund/
Так тримати, бажаю творчих успіхів і багато гарних, постійних користувачів. Директор ЦБС Ткаченко Н.Г.