6 листопада 2020 року — 165 років від дня народження Дмитра Івановича Яворницького. До ювілейної дати наші пластуни з Пластового Куреня ч.95 імені Дмитра Яворницького з Музеєм історії Дніпра підготували розповідь про 10 важливих справ Дмитра Івановича, які змінили наше місто. 

🔷 1. Музей. Сучасний музей ім. Яворницького - найстаріший у нашому місті. Саме Дмитро Іванович став його фундатором. Вчений очолював заклад з 1902 до 1933 року. Протягом цього часу фонди музею поповнилися на десятки тисяч

експонатів. У той час завдяки репутації Яворницького до музею передавали цінні предмети як прості вчителі і лікарі, так і високопоставлені чиновники та релігійні діячі. Тоді музей отримав у власність давні стародруки, козацькі реліквії, церковні старожитності, матеріали розкопок тощо. Вже у часи Української революції та за радянської влади Дмитро Іванович став янголом-охоронцем музею. Тоді він домовився з Нестором Махном про охоронну записку для музею, а також до останнього зберігав у залах музею українські реліквії.  Радянська влада недолюблювала Яворницького і навіть звільнила його з посади директора.

🔶 2. Топонімічна реформа. Острожна, Тюремна, Казарменна, Басейна - вулиці з такими "романтичними" назвами побутували у Катеринославі на початку ХХ ст. Багато в чому саме завдяки Яворницькому в місті створили першу топонімічну комісію. Вона функціонувала при Міській Думі. Дмитро Іванович запропонував перейменувати безликі вулиці на честь українських діячів, подій, культурних явищ. Серед назв - вулиці Гайдамацька, Січова, Паланкова, Чумацька, Барвінкова, вулиця Поля, Сірка, Шевченка, Глоби, Хмельницького та ін. На жаль, реформа не була втілена в життя і лише декілька вулиць змінили назви. 

🔷 3. Колекція. Дмитро Іванович був відомим в Україні колекціонером. Він збирав власну колекцію з юних років. У ній, зокрема, було багато козацьких та козацько-церковних старожитностей. Після призначення на посаду директора

катеринославського музею, Дмитро Іванович подарував свою цінну збірку музею, і вона залишилася у нашому місті.

🔶 4. Охорона пам'яток. У 1917 році Яворницький очолив Катеринославський комітет охорони пам'яток старовини й мистецтва України. Вже тоді вчений переймався станом збереження пам'яток в нашому місті та краї. Завдяки його зусиллям до катеринославського музею ім. Поля потрапило майже сто кам'яних ідолів, зокрема, скіфських та половецьких баб. Також вченому вдалося вберегти статую Катерини ІІ, яка зникла вже під час Другої Світової війни. 

🔷 5. Колекція Олександра Поля. Хоч Дмитро Іванович і очолив у місті музей, який був названий на честь Олександра Миколайовича Поля, колекції відомого промисловця там не було. Вона залишилася у спадок дружині Поля - Ользі

Семенівні. Саме Дмитро Іванович зумів вмовити жінку передати цінну колекцію старожитностей до музею. Остаточно це відбулося у 1912 році. 

🔶 6. Університет. Дмитро Іванович Яворницький стояв біля витоків першого Університету у Катеринославі, який був створений у 1918 р. Історик очолив у виші кафедру історії України, яка згодом набула статусу науково-дослідної кафедри українознавства з підпорядкуванням Академії наук. У той час Яворницький розробив також окремий курс історії нашого краю. 

🔷 7. Археологічний з'їзд. Завдяки Д. Яворницькому у Катеринославі в 1905 р. відбулася велика подія загальноімперського значення - ХІІІ Археологічний з'їзд. Готуючись до з'їзду, науковці обстежили наш край у археологічному та етнографічному аспектах і здобули тисячі нових експонатів, які залишилися у місті. Окрім того, така подія привернула увагу багатьох відомих науковців та громадських діячів. Тоді до міста завітала й Олена Пчілка. 

🔶 8. Історія м. Катеринослава. Дмитро Іванович написав ґрунтовну працю, присвячену історії міста Катеринослава. Це була остання його велика монографія, Яворницький закінчив її за три роки до смерті - 1937 році. На жаль, вона була надрукована лише наприкінці 1980-х років.

🔷 9. Порятунок Спасо-Преображенського собору. Вченому вдалося врятувати один з найстаріших храмів нашого міста - Спасо-Преображенський собор.

Наприкінці 1920-х років радянська влада вела вкрай агресивну антирелігійну політику. У рамках цієї "політики" було знищено багато храмів, які мали велику історичну цінність. Така доля могла спіткати й собор, який був свідком "народження" міста Катеринослава. Але Дмитро Іванович запропонував створити у приміщенні храму Антирелігійний музей - і завдяки цьому вдалося врятувати не лише будівлю церкви, але й іконостас. 

🔶 10. Просвіта. Дмитро Іванович Яворницький був активним членом катеринославської "Просвіти" і стояв біля її витоків. Історик влаштовував публічні лекції, часто у супроводі кобзарського співу. Таким чином Яворницький збирав кошти на діяльність товариства, яке - у свою чергу - друкувало українську літературу та влаштовувало просвітницькі вечори. Саме завдяки авторитету вченого у Катеринославі відзначили 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка. У більшості міст Російської імперії ювілейний шевченківський вечір був заборонений. У Катеринославі він відбувся під особисту відповідальність Яворницького. 

Звісно, це лише частина важливих справ, які Дмитро Іванович зробив для розвитку нашого міста.