2 лютого - 120-та річниця з дня народження українського письменника та перекладача Валер'яна Підмогильного

Народився майбутній класик української літератури в небагатій селянській родині на Катеринославщині - в селі Чаплі.

Під час навчання в Катеринославському реальному училищі Підмогильний видав перші пригодницькі твори під псевдонімом Лорд Лістер.

В 1918 вступив на математичне відділення до Катеринославського університету.

У 1920 році 19-річний Підмогильний видав першу збірку оповідань під назвою "Твори Ч. 1". В будинку "Літературного Придніпров'я" він працював у 1920 році. Отримати вищу освіту письменник не зміг через матеріальну скруту.

Тому 1921 року молодий літератор перебрався до Києва, де обійняв посаду бібліографа в Книжковій палаті. Згодом, тікаючи від Голоду 1921-1923 років, перебрався в селище Ворзель під Києвом. У Ворзелі Підмогильний влаштувався вчителем української мови та політпросвіти в місцеву трудову школу та одружився з акторкою Театру юного глядача Катрею Червінською.

У 1922 році Підмогильний перебрався з дружиною до Києва і з головою занурився в літературне життя України. Вступив спершу до літературного товариства "Аспис" (Асоціація письменників). З групою однодумців досить швидко створив власне письменницьке об'єднання "Ланка", яке ставило собі на меті продовжити класичну українську літературу уже в сучасні художній формі. "Ланка" досить швидко трансформувалась в МАРС (Майстерня революційного слова). Це було товариство літераторів, які відкидали політичне пристосування та наголошували на необхідності домінування художньої форми у творах.

Цей період найпродуктивніший в житті письменника. Вийшли друком його твори "В епідемічному бараці", "Військовий літун", "Третя революція". У 1928 опубліковують magnum opus Підмогильного - роман "Місто". А за два роки - другий роман письменника "Невеличка драма".

У 1932 році Підмогильний перебрався до Харкова, де оселився в відомому письменницькому кооперативі "Слово". В Харкові він сконцентрувався на перекладацькій діяльності. Перекладав французьких філософів-просвітників Дені Дідро та Клода Гельвеція, взяв участь в перекладі 15-томника Оноре де Бальзака, 20-томника Еміля Золя та 24-томника Анатоля Франса.

8 грудня 1934 року Підмогильного заарештували зі звинуваченням в «участі у роботі терористичної організації, що ставила собі за мету організацію терору проти керівників партії». Попри заперечення власної провини у будь-яких звинуваченнях, літератора засудили до "десяти років з конфіскацією усього майна". Військова колегія Верховного суду СРСР засудила його до 10 років ув'язнення в Соловецькому таборі особливого призначення. В таборі письменник продовжив літературну діяльність, зокрема в листах дружини згадується про повість "Історія одного будинку" та роботу над романом про колективізацію "Осінь 1929-го".

Однак у листопаді 1937 року за рішенням "трійки" НКВД Валер'ян Підмогильний, як і ще кілька сотень представників української інтелектуальної еліти, був розстріляний в урочищі Сандармох в Карелії. Йому було 36 років.

(За матеріалами Українського інституту національної пам'яті)

Рекомендуємо відвідати експозицію в музеї "Літературне Придніпров'я", присвячену Валер'яну Підмогильному.