ГЕРОЇ СЕРЕД НАС - 4 зустріч
Останньої неділі червня в Україні відзначають День молоді. Тож ми підбиваємо підсумки нашого мотиваційного циклу онлайн-зустрічей для дітей і молоді "Герої серед нас".
Наприкінці червня ми мали змістовну й відверту розмову з капеланом ПЦУ отцем Дмитром Поворотним. Радимо всім, хто шукає ресурсу й натхнення, перечитати це мотиваційне інтерв'ю і поділитися ним з близькими.
Ми багато розпитували отця Дмитра про його буденне життя, про поїздки на війну, про те, як і коли він вирішив стати священиком, а пізніше й військовим капеланом? Детальніше нашу розмову викладаємо нижче. Найперше діти поцікавилися:
* Як стати справжнім Героєм?
- Для цього добре мати в своєму звичному оточенні гарні приклади, серед простих людей. Завжди варто пам'ятати, що досконалих людей нема і навіть святі іноді помиляються. Одне з головних правил у житті - не очаровуватися людьми і не мати до інших завищених очікувань.
* Як побороти свій страх?
- Варто розуміти, що боятися для людини природньо. Ми народжуємося для життя і маємо певну мету тут, на Землі. Людина може зрозуміти те, що вище неї, коли вірить у Промисел Божий, виховує в собі самоусвідомлення і має цінності, котрі іноді важать більше, ніж людське життя. З такими простими Героями, людьми, котрі склавши Присягу на вірність Батьківщині, пішли захищати Україну від російської агресії, я часто зустрічаюся на Сході, на фронті.
* Чи страшно Вам було їздити на війну?
- Я усвідомлював небезпеку. Та разом з тим розумів: я маю це зробити, бо Бог краще знає, де і в який час я потрібен.
* Хто були перші Герої в Вашому житті?
- Я змалечку багато читав. Мені подобалися міфи Давньої Греції, бо в них описувалося багато героїчних подвигів. Я цікавився історією України, починаючи від найдавніших часів. Мене захоплював період звитяжної войовничої боротьби з татаро-монголами. Пізніше я цікавився постатями Української Революції початку ХХ століття, шукав і досліджував інформацію про борців за незалежну українську Церкву. Бо тогочасна радянська влада стратила і закатувала по таборах більшість наших священиків. Для мене непересічними особистостями в історії України досі є Іван Мазепа і Євген Коновалець.
Аналізуючи нашу боротьбу за незалежність Української Держави, я дійшов висновку, що прямолінійність - не завжди єдиний шлях до мети. Особливо ця теза знаходить своє підтвердження зараз, у часи гібридної інформаційної російсько-української війни, коли багатьом людям доводиться пояснювати, здавалося б, очевидні речі.
* Як Ви стали капеланом?
- Я вірю в Промисел Божий. Він унікальний. У мирі з собою, коли людина міряє свою волю з Промислом Божим, вона здатна до втілення найвищої своєї мети.
Я до церкви прийшов у 30 років, активним християнином став уже в свідомому, дорослому віці. Більше 10 років був дияконом, а в 2013 році став священиком - тоді я відчув поклик і перестав опиратися йому.
У 2014-му я зрозумів, що те, що відбувалося довкола - це війна і не можна тримати пасивну позицію. Я хотів бути корисним, тому з першими ж добровольчими батальйонами почав їздити на фронт і підтримувати наших Захисників.
* Як, на Вашу думку, правильно виховувати хлопців?
- Перше питання, яке треба собі поставити: чи здатні ваші хлопці бути самодостатніми? Чи вміють вони за собою помити посуд, попрати одяг, прибрати? Чи ви робите то за них? Якщо змалку привчати дітей до спільної роботи, до того, щоб кожен в міру своїх можливостей був залучений до хатніх справ, то дитина росте з розумінням того, що домашня робота ділиться на всіх, і це нормально. І вже тоді хлопець не чекає від мами, а в майбутньому і від дружини, що йому мають подавати, підносити, обходити його.
В першу чергу, в здоровій родині має бути взаємоповага.
Звісно ж, хлопцям важливо розвивати фізичну силу і відповідальність, щоб в майбутньому бути готовими стати справжніми захисниками для своєї сім'ї, свого дому, своєї Батьківщини.
* На яких прикладах варто виховувати сучасних дітей?
- Я вважаю, найпершим має бути власний приклад. Я ріс українцем змалку і для мене перші Герої - мої батьки, котрі попри щоденну важку роботу на заводі, встигали приділяти час на читання, саморозвиток, виховання дітей.
* Чи зраджували Вас друзі?
- Коли друзі справжні, то зазвичай до такого не доходить. Варто добре усвідомлювати, в які моменти свого життя, кого і в чому звинувачуєш. І чи той чи інший вчинок людина здійснила усвідомлено і навмисне? Адже порвати стосунки легше, а утримати важче. То важливо не перейти ту межу, після якої нема вороття. І важливо вміти прощати.
Дружба - це часто компроміс, бо досконалих людей не існує. Треба вчитися приймати іншість та ікнакшість людей, котрі нас оточують, і вчитися прощати. В Біблії говориться, що прощати треба 70 разів по 7, тобто безліч разів за життя.
* Чи кожен може бути Героєм? Чи можна Героєм народитися?
- Бути Героєм не значить обов'язково бути ним все своє життя. І це жодним чином не нівелює той героїзм, який людина проявляє в критичній ситуації.
Але готуватися до цього треба. Бо може настати момент, коли ти маєш проявитися. І не завжди це буває при небезпеці, це може бути потреба служіння.
* Хто для вас Герої сьогодні?
- Безперечно, це наші Захисники на Сході.
Герої сьогодні - це й лікарі, котрі опинилися на передовій боротьби зі страшною недугою, і щодня від їхніх дій залежать чиїсь життя.
* Які яскраві моменти закарбувалися у Вашій пам'яті?
- Мої яскраві давні спогади - це Дніпро, річка, рибалка, заканапачений човен, шкільні роки, армія. І перший стрибок з парашутом - тоді я вперше в житті перехрестився. Радісний спогад - це народження дочки.
* Що для Вас є найбільшим випробуванням?
- Лишитися щирою і відкритою людиною. Бо часто складнощі спонукають закриватися від людей, від світу, обмежувати своє коло спілкування.
* Як не схибити в житті?
- Вчиняти з іншими так, як хочеш щоб вчиняли з Тобою. Це найперше мірило людських стосунків.
* Ваша волонтерська група називається "Посіпаки Святого Миколая", звідки ця назва?
- Бо один із наших спільних виїздів до дітей сірої зони був у м. Красногорівку, в школу, на день Св. Миколая. Звідти й почалася історія про помічників, а іншими словами посіпак Святого Миколая.
* Чи хотіли б Ви щось змінити в своєму житті?
- Життя саме по собі цінне, бо це - найвищий дар, Дар Божий. Усвідомлюючи цінність життя, безсмертя душі і вічність попереду, починаєш цінувати кожну прожиту мить, кожен свій день, бо він є неповторним.
Життя влаштоване таким чином, що буде або еволюція, або деградація. І ми маємо розвиватися як образ і подоба Бога, адже ми невипадково живемо. Варто це пам'ятати.
* Що обов'язково треба встигнути в дитинстві?
- Побути дитиною, відкритою і щирою. І зберегти це впродовж життя.
* Ваші поради дітям і молоді?
- Головне, мріяти!
Ставте собі цілі і мрійте. І невеличкими кроками йдіть до їх втілення. Будьте уважними і небайдужим, робіть маленькі корисні справи для тих, хто поруч.
Це такий дієвий метод малих кроків, які варто почати робити прямо тут і зараз.
Щоб стати кимось видатним у майбутньому, реалізувати себе, робити важливі для суспільства справи, треба почати робити те, що можеш осягнути на відстані витягнутої руки.
Отець Дмитро Поворотний, червень 2020 р.Б.
Ми щиро дякуємо отцю Дмитру за таку відкриту й змістовну розмову! Сподіваємося, посіяні Вами зернятка плідно сходитимуть у душах і серцях Ваших слухачів!
Слава Богу і Слава Україні!
#Пласт #ПластДніпро #ГероїСередНас
* Як стати справжнім Героєм?
- Для цього добре мати в своєму звичному оточенні гарні приклади, серед простих людей. Завжди варто пам'ятати, що досконалих людей нема і навіть святі іноді помиляються. Одне з головних правил у житті - не очаровуватися людьми і не мати до інших завищених очікувань.
* Як побороти свій страх?
- Варто розуміти, що боятися для людини природньо. Ми народжуємося для життя і маємо певну мету тут, на Землі. Людина може зрозуміти те, що вище неї, коли вірить у Промисел Божий, виховує в собі самоусвідомлення і має цінності, котрі іноді важать більше, ніж людське життя. З такими простими Героями, людьми, котрі склавши Присягу на вірність Батьківщині, пішли захищати Україну від російської агресії, я часто зустрічаюся на Сході, на фронті.
* Чи страшно Вам було їздити на війну?
- Я усвідомлював небезпеку. Та разом з тим розумів: я маю це зробити, бо Бог краще знає, де і в який час я потрібен.
* Хто були перші Герої в Вашому житті?
- Я змалечку багато читав. Мені подобалися міфи Давньої Греції, бо в них описувалося багато героїчних подвигів. Я цікавився історією України, починаючи від найдавніших часів. Мене захоплював період звитяжної войовничої боротьби з татаро-монголами. Пізніше я цікавився постатями Української Революції початку ХХ століття, шукав і досліджував інформацію про борців за незалежну українську Церкву. Бо тогочасна радянська влада стратила і закатувала по таборах більшість наших священиків. Для мене непересічними особистостями в історії України досі є Іван Мазепа і Євген Коновалець.
Аналізуючи нашу боротьбу за незалежність Української Держави, я дійшов висновку, що прямолінійність - не завжди єдиний шлях до мети. Особливо ця теза знаходить своє підтвердження зараз, у часи гібридної інформаційної російсько-української війни, коли багатьом людям доводиться пояснювати, здавалося б, очевидні речі.
* Як Ви стали капеланом?
- Я вірю в Промисел Божий. Він унікальний. У мирі з собою, коли людина міряє свою волю з Промислом Божим, вона здатна до втілення найвищої своєї мети.
Я до церкви прийшов у 30 років, активним християнином став уже в свідомому, дорослому віці. Більше 10 років був дияконом, а в 2013 році став священиком - тоді я відчув поклик і перестав опиратися йому.
У 2014-му я зрозумів, що те, що відбувалося довкола - це війна і не можна тримати пасивну позицію. Я хотів бути корисним, тому з першими ж добровольчими батальйонами почав їздити на фронт і підтримувати наших Захисників.
* Як, на Вашу думку, правильно виховувати хлопців?
- Перше питання, яке треба собі поставити: чи здатні ваші хлопці бути самодостатніми? Чи вміють вони за собою помити посуд, попрати одяг, прибрати? Чи ви робите то за них? Якщо змалку привчати дітей до спільної роботи, до того, щоб кожен в міру своїх можливостей був залучений до хатніх справ, то дитина росте з розумінням того, що домашня робота ділиться на всіх, і це нормально. І вже тоді хлопець не чекає від мами, а в майбутньому і від дружини, що йому мають подавати, підносити, обходити його.
В першу чергу, в здоровій родині має бути взаємоповага.
Звісно ж, хлопцям важливо розвивати фізичну силу і відповідальність, щоб в майбутньому бути готовими стати справжніми захисниками для своєї сім'ї, свого дому, своєї Батьківщини.
* На яких прикладах варто виховувати сучасних дітей?
- Я вважаю, найпершим має бути власний приклад. Я ріс українцем змалку і для мене перші Герої - мої батьки, котрі попри щоденну важку роботу на заводі, встигали приділяти час на читання, саморозвиток, виховання дітей.
* Чи зраджували Вас друзі?
- Коли друзі справжні, то зазвичай до такого не доходить. Варто добре усвідомлювати, в які моменти свого життя, кого і в чому звинувачуєш. І чи той чи інший вчинок людина здійснила усвідомлено і навмисне? Адже порвати стосунки легше, а утримати важче. То важливо не перейти ту межу, після якої нема вороття. І важливо вміти прощати.
Дружба - це часто компроміс, бо досконалих людей не існує. Треба вчитися приймати іншість та ікнакшість людей, котрі нас оточують, і вчитися прощати. В Біблії говориться, що прощати треба 70 разів по 7, тобто безліч разів за життя.
* Чи кожен може бути Героєм? Чи можна Героєм народитися?
- Бути Героєм не значить обов'язково бути ним все своє життя. І це жодним чином не нівелює той героїзм, який людина проявляє в критичній ситуації.
Але готуватися до цього треба. Бо може настати момент, коли ти маєш проявитися. І не завжди це буває при небезпеці, це може бути потреба служіння.
* Хто для вас Герої сьогодні?
- Безперечно, це наші Захисники на Сході.
Герої сьогодні - це й лікарі, котрі опинилися на передовій боротьби зі страшною недугою, і щодня від їхніх дій залежать чиїсь життя.
* Які яскраві моменти закарбувалися у Вашій пам'яті?
- Мої яскраві давні спогади - це Дніпро, річка, рибалка, заканапачений човен, шкільні роки, армія. І перший стрибок з парашутом - тоді я вперше в житті перехрестився. Радісний спогад - це народження дочки.
* Що для Вас є найбільшим випробуванням?
- Лишитися щирою і відкритою людиною. Бо часто складнощі спонукають закриватися від людей, від світу, обмежувати своє коло спілкування.
* Як не схибити в житті?
- Вчиняти з іншими так, як хочеш щоб вчиняли з Тобою. Це найперше мірило людських стосунків.
* Ваша волонтерська група називається "Посіпаки Святого Миколая", звідки ця назва?
- Бо один із наших спільних виїздів до дітей сірої зони був у м. Красногорівку, в школу, на день Св. Миколая. Звідти й почалася історія про помічників, а іншими словами посіпак Святого Миколая.
* Чи хотіли б Ви щось змінити в своєму житті?
- Життя саме по собі цінне, бо це - найвищий дар, Дар Божий. Усвідомлюючи цінність життя, безсмертя душі і вічність попереду, починаєш цінувати кожну прожиту мить, кожен свій день, бо він є неповторним.
Життя влаштоване таким чином, що буде або еволюція, або деградація. І ми маємо розвиватися як образ і подоба Бога, адже ми невипадково живемо. Варто це пам'ятати.
* Що обов'язково треба встигнути в дитинстві?
- Побути дитиною, відкритою і щирою. І зберегти це впродовж життя.
* Ваші поради дітям і молоді?
- Головне, мріяти!
Ставте собі цілі і мрійте. І невеличкими кроками йдіть до їх втілення. Будьте уважними і небайдужим, робіть маленькі корисні справи для тих, хто поруч.
Це такий дієвий метод малих кроків, які варто почати робити прямо тут і зараз.
Щоб стати кимось видатним у майбутньому, реалізувати себе, робити важливі для суспільства справи, треба почати робити те, що можеш осягнути на відстані витягнутої руки.
Отець Дмитро Поворотний, червень 2020 р.Б.
Ми щиро дякуємо отцю Дмитру за таку відкриту й змістовну розмову! Сподіваємося, посіяні Вами зернятка плідно сходитимуть у душах і серцях Ваших слухачів!Слава Богу і Слава Україні!
#Пласт #ПластДніпро #ГероїСередНас
Немає коментарів:
Дописати коментар