ВЕЛИКДЕНЬ. З історії свята

З давних часів кожен день Світлого тижня мав свою назву: так понеділок називався поливаним, вівторок отримав назву купалища, середа – хороводниця (традиційно влаштовували забави, танці і веселощі), четвер – навський день (вважалося, що в цей день звістка про настання Великодня сягає потойбічного світу - й померлі приєднуються у святкуванні до живих), п’ятниця – прощена, субота – хороводниця (традиційно збиралися і грали у катання яєць), неділя – поминальна.

Поливаний понеділок.
Ще споконвіку обливання водою мало особливе значення: вважається, що після Великодня вода стає цілющою та приносить щастя; вода проганяє погану енергію та злі сили. Облитися водою дорівнюється духовному весняному очищенню від усього злого й поганого.
Наші предки вірили, що понеділкова вода може навіть вилікувати різноманітні хвороби. Тому водою після Великодня поливали не тільки людей, а й худобу, домашню птицю та навіть вулики з бджолами.

На Гуцульщині, якщо дівчина не хотіла, щоб симпатичний їй хлопець обливав її водою, то повинна була подарувати йому найкрасивішу писанку.

Також існував звичай обливати водою дівчат, які хотіли вийти заміж. Якщо хлопець облиє дівчину в Поливаний понеділок, то вона обов'язково вийде заміж за коханого цього року.
Обливатися заведено тільки до обіду. Другу половину дня потрібно присвятити іншим розвагам, скажімо, гаївкам та веснянкам.

Книга ««ДЗИҐА». Українські дитячі й молодечі народні ігри та розваги» 

Найкращий посібник з українських дитячих і молодечих народних ігор та розваг. Тут можна знайти унікальні ігри та пісні, якими бавилися на свята українські діти.

Після Великодня ще 40 днів, аж до Вознесіння Господнього, святкуємо, вітаючи один одного: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!»