ДНІПРОМАНІЯ: Із серії "Видатні люди Дніпра"
Про кого йдеться мова? Хто цей український письменник і перекладач, один з найвидатніших прозаїків українського «розстріляного відродження»?

Біографія коротко:
Народився 2 лютого 1901 року в селі Писарівка Павлоградського повіту (зараз Синельниківський район) (або в с. Чаплі) на Катеринославщині в бідній селянській родині.
Спочатку відвідував церковну школу.
1910–1918 роки навчався в Першому катеринославському реальному училищі, яке закінчив з «відзнакою». Потім навчався з перервами (через матеріальну скруту) на математичному та юридичному факультетах Катеринославського університету, який так і не закінчив.
Одночасно опановував російську, німецьку та французьку та завершив навчання з відмінними оцінками.
1919-1920 —  видані дев’ять його оповідань: «Старець», «Складне питання», «Ваня», «Гайдамака», «Добрий Бог», «На селі», «На іменінах», «Дід Яким».
У 1920-1921 р. працював учителем у 1-й українській школі ім. І. Франка, де нині музей «Літературне Придніпров’я».
1921 р. — вирушив до Києва і працював бібліографом у Книжковій палаті. Одружився з донькою священика Катериною Червінською у Ворзелі, подружжя поселилося в Києві.
Працював редактором у видавництві «Книгоспілка», а з 1925р. — у журналі «Життя й революція». Переклав з французької на українську твори Вольтера, Бальзака, Дідро, Мопассана. До кращих інтелектуальних досягнень письменника належать романи «Місто» (1928), «Невеличка драма» (1930).
Став організатором літературної організації «Ланка», а потім МАРСу.
1929 — переїхав до Харкова, де починаються репресії проти нього.
1933-1934 — написав останній твір «Повість без назви..», яку так  і не закінчив.
8 грудня 1934 — заарештовано.
9 червня 1935 прибув на Соловки як особливо небезпечний політичний злочинець.
3 листопада 1937 року до двадцятилітнього ювілею Жовтневої революції особлива трійка УНКВС винесла новий вирок: «Розстріляти», щоб звільнити місце для нових мучеників режиму. Разом із ним в урочищі Сандармох у Карелії було розстріляно більше 1000 в’язнів, серед них Микола Зеров, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Лесь Курбас, Микола Куліш, Мирослав Ірчан, Юліан Шпол.
У 1956 був посмертно реабілітований.
Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua