До колекції раритетів: "Допогромні словники" рідної мови

 До згортання українізації в 20-30 -х роках ХХ століття в Україні існували словники, що суттєво відрізнялись від тих, якими ми користуємося зараз.
Найвідомішим з них був 4-х томний "Словник української мови" за редакцією Б. Д. Грінченка (виданий у 1907-1909 роках). Двомовний — українсько-російський — словник мав до 68 тисяч реєстрових слів і являв собою цінну лексикографічну пам'ятку . 

Протягом 1924—1937 рр. вийшло з друку кілька українсько-російських словників обсягом від 8—10 до 15—25 тисяч слів. Ці словники стояли на різних наукових рівнях і швидко відійшли до архіву.

Олекса Синявський був редактором остаточного варіянта "Українського правопису", ухваленого на Правописній конференції у Харкові в 1927 році.

У 1927—1930 рр. були зроблені спроби здійснити «виправлене й доповнене» видання  вже існуючих  та друк нових словників з максимально наближеним до російської мови перекладом. Багато українських слів були замінені російськими відповідниками.
Так пропонували  вживати вираз "Ні під яким видом" замість правдивого "Нізащо, ніколи, в жодному разі, ні за які скарби у світі". "Кафедра" замість "катéдри", "вертоліт" замість "гелікоптера, гвинтокрила"...

Дещо з граматики

Постанова народного комісара освіти УРСР від 5-го вересня 1933 р.

Про «Український правопис»:

«Український правопис», затверджений М.Скрипником 6-го вересня 1928 року, був скерований на штучний відрив української мови від тої мови, що нею говорять багатомільйонні маси українських робітників і селян, на штучний відрив української мови від мови російської. Правописна комісія на чолі з М. Скрипником провела націоналістичну лінію в побудові, в літературному оформленні правопису.

6-го квітня 1933 року наказом нового керівництва Наркомосу України було організовано комісію під головуванням т. А. Хвилі для перевірки роботи на мовному фронті. Комісія, крім питань української наукової термінології, розглянула правопис і кардинально його переробила, відкинувши штучне відмежовування української мови від російської мови, спростивши правопис, ліквідувавши націоналістичні правила цього правопису, що орієнтували українську мову на польську, чеську буржуазну культуру.

Текст «Українського правопису» в редакції правописної комісії тов. Хвилі – затверджую.

Народний комісар освіти УСРР В. Затонський

Плоди цієї реформи споживаємо і до сьогодення. Поступово, дякуючи зусиллям небайдужих людей, ми пізнаємо правдиві назви. Тим приємніше, коли до рук потрапляє старе видання, яке можна погортати, переглянути і відкрити для себе досі невідоме.

 Перший розворот

Люди Правди

28 листопада, о 16:00 запали свічку пам'яті!

Вшануй загиблих!

Серія плакатів про тих, хто, ризикуючи кар’єрою, свободою або навіть життям, зробили все, щоб зберегти та поширити правдиві відомості про Голодомор. Щоб світ знав.

Про когось із цих людей ми вже чули, хтось стане для нас відкриттям.

Детальніша інформація про кожного за лінком на сайті Українського інституту національної пам'яті:

http://www.memory.gov.ua/page/pamyat-pro-golodomor-1932-1933

Photo Gallery by QuickGallery.com

Краєзнавча гра "ДНІПРОМАНІЯ" запрошує

Єкскурсія від краєзнавця-аматора пана Антона Мухіна. 

Друже, в Тебе є можливість послухати унікальну людину - знавця своєї справи, яка любить наше місто і любить ділитись своїми знаннями.

Тема: «Мандриківка - Лоц-Кам’янка - Кодаки». Присвячена козацьким слободам: Мандриківці, Лоцманській Кам’янці та Старим Кодакам. 

Ти дізнаєшся:
- історію фортеці Кодак;
- про Дніпровські пороги;
- про житловий масив Перемога;
- про приїзд до Катеринослава О.С. Пушкіна;
- про заснування Мандриківки і Лоц-Кам'янки;
- про сестру Лесі Українки, яка жила в Лоц-Кам'янці.

Екскурсія автобусна.
Приблизна тривалість – 3 години.
Вартість - 70 грн/люд.

Дата проведення: 29 листопада, початок о 12.00.
Місце початку екскурсії і місце завершення: на розі пр. Гагаріна та вул. Медичної.
Кількість місць в  групі обмежена.
Участь тільки за попереднім записом та 100% передоплатою.
Попередній запис та питання за тел.: (068) 856-24-72, Антон.

Чому люди грають в ігри

Чому люди грають в ігри? Чому в ігри грають дорослі люди? На це питання намагаються дати відповідь  психологи і педагоги, культурологи і філософи.

Настільні ігри відносяться до категорії інтелектуальних ігор. Тобто таких, які покликані розвивати мозок: увагу, спостережливість, пам'ять.
Велика перевага ще й в тому, що гра відбувається в колі непересічних людей, з якими цікаво спілкуватись і вести або боротьбу, або командну гру. 

Правила чесної гри, вміння з честю  програвати і гідно вигравати, вміння радіти перемогам інших і не впадати у відчай при поразках, вміння зібратись і сконцентруватись - це все робить просту, на перший погляд, гру важливим інструментом в гартуванні характеру і розвитку особистості.

Чекайте запрошення на наступну гру!

Кольоровий день, або Як ми сіллю малювали

Пропонуємо Тобі, друже, ще одну незвичну техніку малювання, яку відкрили для себе гуртківці "Чарівної майстерні". Це малюнок сіллю та клеєм ПВА.
Нам будуть потрібні:
* картон
*густий клей ПВА
* сіль
* харчові барвники
* пензлики (або піпетки)
*шприци без голок.
На картон наносимо малюнок клеєм (ми для зручності використовували медичний шприц без голки). Притрушуємо сіллю і даємо малюнку трохи підсохнути. Зайву сіль струшуємо. Розводимо харчові барвники в воді і пензликом капаємо на наш малюнок, милуючись, як фарби розтікаються по кристаликам солі. Виходить неймовірно гарно і яскраво. Клей ПВА дає малюнку об'єм, а харчові барвники насичуть його світлими і прозорими барвами. Малюнок виблискує і переливається всіма кольорами веселки.

Роботи хлопців: Атрема та Арсенія

Робота наших гостей - пані Галини з філії №6 та її сина

Відкрився новий майстер-клас

Довідка з Вікіпедії:

"Петрикі́вський ро́зпис, або «петрикі́вка» — українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпропетровщині в селищі Петриківка, звідки й походить назва цього виду мистецтва.

Окремі речі з візерунками в стилі петриківського розпису збереглися ще з XVIII століття. Однак у сучасному розумінні цей напрям сформувався наприкінці ХІХ століття — на початку ХХ століття. Походження петриківського розпису пов'язують з козацтвом і заселенням Дніпропетровщини вихідцями з Полтавщини, Слобожанщини таПоділля у XVIII столітті та в першій половині ХІХ століття. Проте невідомо, де й коли са́ме розвинулися традиції, що лягли в основу цього напряму малярства.

Петриківський розпис — не лише народне мистецтво, що зберігає традиції оздоблення українського житла, але й сучасний живопис, який розвивається та набуває нових рис^[1][2].

У 2012 році Міністерство культури України визнало петриківський розпис об'єктом (елементом) нематеріальної культурної спадщини України.

5 грудня 2013 року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Це поки що єдина форма культурної спадщини України, що потрапила до цього списку".

 Для бажаючих опанувати мистецтво Петриківського розпису відкрився майстер-клас, заняття будуть проходити кожної суботи.

Майстриня пані Світлана чекатиме бажаючих щосуботи з 13:00.

 Яскрава палітра

Перші учні

Ігротека. Другий гейм.

Чекаємо всіх бажаючих пограти в настільні ігри завтра - 21 листопада, о 14:00 - в читальному залі нашої бібліотеки.

Буде драйвово!

Твій український простір
Продовжуємо знайомити Тебе, друже, з територією, де живе українська культура. Сьогодні мова піде про українські книгарні нашого міста.
Книгарня "ВІЗ" (пр. К. Маркса, 18)

"Любі наші читачі і читачики! Ми живемо літературними подіями країни, бажаннями та забаганками своїх читачів, які хочуть перебувати у мейнстримі сучасної української думки. Друзів нашої книгарні можна сміливо назвати літературними гурманами.    Кожна справа починається з ідеї, захоплення та любові. Для нашої сім’ї, яка заснувала і дбає про «ВіЗ», це абсолютно родинна «інвестиція». А  дивіденди – це захопливі, вдячні, подеколи здивовані погляди її читачів.

Тут ти свій. Тобі розкажуть про новинки, познайомлять із найкращим. Якщо подія очима відвідувача сприймається як абсолютно буденна, організаційно невибаглива справа, все ж будьте певні: робота вимагала титанічних зусиль. Ми не женемося за презентацією кожної україномовної книжки, для нас це занадто швидкоплинно. Ми за те, щоб бути в на 90% російськомовному місті й знати: ми тут бажані.

Книгарня "ВіЗ" покликана поширювати якісні україномовні видання з теренів України. У нас пристойна дитяча, історична, сучасна, філософська, мовознавча, краєзнавча, народознавча література.

За нетривалий відтинок часу свого існування «ВіЗ» із задоволенням вітав у себе шанованих гостей: Івана Малковича, Любомира Дереша, Мирослава Дочинця... Також ми часто запитуємо читачів, із ким би вони хотіли  поспілкуватися. Щотижня книгарня влаштовує «Тематичні полиці».

Простір книжкового «ВоЗу» невеличкий, полиці спрямовані не у довжину, до неба. Такі собі крихти піднебесся".

 Детальніша інформація - на сайті книгарні: viz-knyg.com.ua/

Книгарня Є. Сучасний культурний формат (вул. Глінки, 15)

Мережа Книгарень «Є» має свої особливості, привабливі для покупця:

• найбільший в Україні вибір українських книг,
• книги іноземними мовами,
• відділ дитячої літератури (тут же місце для ігор, дитячі іграшки),
• відділ дисків (музика, фільми, ігри, аудіокнига),
• місця для читання,
• безкоштовний Інтернет (Wi-Fi™),
• полиці для буккросингу,
• періодичні культурні заходи (презентації книжок, круглі столи, зустрічі з письменниками тощо).

Мережа Книгарень «Є» має певний концепт, чітко визначену позицію. Вона унікальна: вирізняється серед більшості книжкових мереж тим, що просуває власний, український продукт. Ця позиція відповідає очікуванням суспільства, адже, як засвідчують соціологічні дослідження, більшість українців готові читати українською мовою, серед них більшість – це ті, хто надає перевагу україномовній книжці.

Детальніша інформація - на сайті книгарні: book-ye.com.ua

Галерея-книгарня "Чорна ящірка"(Червона площа, 3) 

«Чорна ящірка» ще зовсім юна: народилась наприкінці 2011 року. Своєю концепцією завдячує сестрам Гаєвим (художницям), Аллі Рибіцькій та Станіславові Білодіденку, Ігорю Петровському та Вікторії Наріжній. Саме у них під час літнього відпочинку з’явилась ідея галереї-книгарні, і саме вони своїми ресурсам та вмістом кишень зуміли її швидко втілити. 

Книжкове минуле перейшло «Чорній ящірці» у спадок, адже раніше в тому ж приміщенні був книжковий магазин. Зарубіжна та українська література, філософія, культурологія, літературознавство, історія, художні альбоми, дитяча література, періодичні видання – всього потрохи, адже простір, скажімо так, дуже камерний. Тож, найбільший секрет розміщення книжкової продукції – розмістити за напрямками побільше книжок на скромній площі.
Книжки відбираються за егоїстичним негласним правилом: те, що люблять засновники, в надії, що це полюблять і читачі.
У «Ящірці», як у гостях: можна все, що не заважає господарям. Тут завжди пропонують відвідувачам розташовуватися зручніше і не квапитися з вибором. У книгарні-кав’ярні можна замовити книжки тих видавництв, із якими налагоджена співпраця".
Сайт книгарні: blacklizard.dp.ua

Прикуті книги, або Як раніше фоліанти зберігали

За середньовіччя книги зберігали у монастирських бібліотеках. При них діяли спеціальні скрипторії – майстерні для переписування рукописів.  Фоліанти були рукописними, а їх ціна - фантастично захмарною, адже над кожною книжкою довго працювали монахи, а сам процес переписування розтягувався часом на роки.  Щоб уберегти рукописи від шахраїв і злодіїв, в перших бібліотеках прийнято було прикріплювати книги до полиць ланцюгами – таким чином  книгу можна було зняти з полички та почитати, не виносячи з приміщення. Ті ланцюги були такої довжини, щоб з книгою можна було працювати, але в той же час винести її з приміщення було б неможливо. Так дорогі фоліанти берегли від злодіїв аж до 18 століття.

Прикута книга з бібліотеки Гілдхол, Лондон, Англія.

Винахід друкарського верстату став епохальною подією для розвитку друкарства. І хоча книг стало більше, але для переважної кількості студентів і навіть професури вони були доступні лише в читальному залі.
Книги на полицях стояли інакше, ніж зараз - корінцем від читача. Це давало змогу не заплутувати ланцюг, коли книгу знімали з полиці.

Така практика була поширена в читальних залах бібліотек, починаючи з середньовіччя і до XVIII століття.
Сьогодні у світі є кілька бібліотек, де досі збереглися прикуті книги.

Бібліотека Херефордского кафедрального собору (Англія) - найбільша в світі бібліотека з прикутими книгами. Завдяки ланцюгам, до нас дійшли унікальні видання типу "Збірника літургійної хорової музики" 1200 року або англо-саксонського "Євангелія" 780 року. Головна цінність бібліотеки - найбільша карта світу «Mappa Mundi», складена Річардом де Белло в кінці XIII - на початку XIV ст.

Бібліотека Зютфен (Нідерланди). Її створення відноситься до XVI ст. Кожна книга бібліотеки забезпечена металевою застібкою, до якої приєднаний металевий ланцюг, що проходить через фіксуючий стрижень.
У середні віки бібліотека користувалася великим попитом, і була схожа на місце, де збиралася вся просунута молодь міста.

Бібліотека Франциска Трігг (Англія) заснована в 1598 р. в місті Грентем. Це найстаріша з бібліотек, користуватися якою дозволено особам, які не мають відношення до духовенства або освіти. Сьогодні в бібліотеці зберігається 80 прикутих книг.

Бібліотека королівської гімназії (Гілфорд, Англія) - одна з небагатьох шкільних бібліотек, які збереглися.

Бібліотека в Умборн-Мінстері (Англія) заснована в 1686 р. Колекція прикутих книг налічує 150 примірників.

Бібліотека Malatestiana (в Чезені, Італія) - найстаріша публічна читальня в Європі, чия історія починається у 40-х роках XV століття. Внесена до реєстру ЮНЕСКО “Пам’ять світу”.

Ще надійніший спосіб вберегтися від книжкових злодіїв вигадали в 17 столітті в Ірландії. У тамтешній бібліотеці Марша (Дублін, Ірландія) читача зачиняли у клітці, де він і знаходився, допоки не дочитував рідкісну книгу.

8 листопада 2015 наші діти-пластуни побували на екскурсії "Катеринослав український" - до 160-ї річниці Дмитра Івановича Яворницького.

Це чотири години цікавезних фактів.  Це неординарні люди, які готові ділитись своїми знаннями. Це маршрут від будинку-садиби Яворницького через вулицю Волоську (Ти знаєш її сучасну назву?) - другий корпус університету - будинок прокуратури - книгарню Єгорових - пам'ятник молодому Шевченкові - театр Англійського клубу (а зараз як він називається?) - будинок Хрінникова (Ти напевне знаєш візитну картку нашого міста) - Національний банк - і до Головного поштамту.
Перевір і Ти свої знання і спробуй дати відповіді на такі питання:
1. Звідки в колекції Яворницького щит зі шкіри крокодила?
2. За що в кінці ХІХ століття можна було отримати іменне дворянство?
3. Що тримає в лівій руці молодий Шевченко (пам'ятник)?
4. Назвіть, хто зображений на 1-2-5 барельєфах на театрі Англійського клубу?
5. Що нагадували башти будинку Хрінникова мешканцям Катеринослава?

Вірш Лесі Українки

Мова і Крим(емоції)
День української мови та писемності -саме такі емоції в Криму!!
Posted by Александр Польченко on 8 листопада 2015 р.

І знову подарунки!

Сьогодні фонд нашої бібліотеки поповнився 10 книгами з серії "Невідома Україна", які  ми отримали в подарунок від агенції "Наш Час".  ДЯКУЄМО!

том 1. Голодомор 1932-1933 рр. як геноцид.

том 2. Козацькі столиці

том 3. Українські монастирі

том 4. Козацьке коріння Миколи Гоголя

том 5. Світло духовності і культури

том 6. Українські дерев'яні храми

том 7. Античні свята в містах Північного Причорномор'я

том 8. Величне тло для подвигів

том 9. Шлях до Полтави

том 10. Українці на Венеційській бієнале: сто років присутності

Справка:

Про діяльність інформаційно-аналітичної агенції  "Наш час "

Інформаційно-аналітична агенція «НАШ ЧАС» працює на українському книжковому ринку з 2003 року. Колектив агенції складається  з людей з відповідною фаховою освітою та досвідом роботи у книговидавничій індустрії. Агенція спеціалізується на виданні гуманітарної літератури, а саме: наукових та науково-популярних виданях з історії, художньої літератури для дітей та дорослих, в тому числі і перекладів з іноземних мов. Значний сегмент у видавничій діяльності агенції займає навчальна література з історії, іноземних мов, мистецтва та літератури.      
Протягом всього часу існування агенції вдалося сформувати навколо себе творчі колективи, до складу яких входять найвідоміші українські історики, професійні художники-ілюстратори, дизайнери та фотохудожники. В творчому доробку агенції – величезний обсяг оригінального художнього та фото- матеріалу, створеного на замовлення агенції під різні типи видань.

Агенція неодноразово виконувала державні замовлення на видання літератури для Міністерства освіти і науки  України, Центру правової реформи та законопроектних робіт Міністерства юстиції України, Міністерства культури та туризму, Державного комітету телебачення та радіомовлення, Академії педагогічних наук України, а також Представництва ООН в Україні, Польського інституту книги, Міжнародного фонду «Відродження» та ін.

Книжки агенції відзначалися на багатьох українських книжкових заходах, в тому числі Державним комітетом телебачення та радіомовлення України в 2010 році за проект «Українська мілітарна історія» було нагороджено у номінації «Кращий видавничий проект року» дипломом І ступеня та кришталевою книгою, Всеукраїнським конкурсом «Книга року», на галузевих обласних виставках України. Крім того, видання агенції «Наш Час», презентувалися на Франкфуртському, Варшавському та Московському міжнародних книжкових салонах та отримували визнання. В Варшаві, наприклад, одна з книг серії «Невідома Україна» була визнана кращою зарубіжною книгою року в галузі історії у 2009 році та перекладена польською мовою. Багато видань з історії включені також до списків рекомендованої літератури вищих навчальних закладів України.

Ми не вміємо зупиняти час. Ми вміємо створювати книги. Ми можемо перетворити на вічність НАШ з вами ЧАС.

6 листопада 2015 - 160 років Дмитру Івановичу Яворницькому

Леся Степовичка

Монолог Дмитра Івановича Яворницького

«Працюй, працюй, допоки стане сили,

 І не зважай, що плещуть вороги».

 «Допоки руки служать, краю милий,

 Не пожалію серця і снаги!» -

 Так я чинив, і розступались води,

 і оживали древнощі святі.

 І отаман Сірко на бій виходив,

 і шаблі блискали на сонці золоті.

 Століття – мить, для вічності – дрібниця,

 Кістки в землі, а кров влилась – в зорю.

 Я не пропав, ваш характерник Яворницький,

 іду музеєм, з вами говорю.

 Ну як ти тут без мене, Дике поле?

 І ви, баби мої, я так вас всіх люблю!

 Вам, бачу, стало більше волі й долі,

 Чому ж я й досі неспокійно сплю?

 Торкнуся кобзи, і струна озветься,

 і скрипне віз чумацький в тиші зал.

 Працюйте, сестри, не шкодуйте серця!

 Ще віз отой не все вам розказав!

 Ще пирхне коник – де ти, Калнишевський?

 І чайка скрикне – і впаде полуда з віч:

 була цариця тут, та друга, а не перша,

 а першою була – Козацька Січ!

 Співають кобзарі, Дніпро сивий їх слуха,

 і диха степ, і Час, що не пощез.

 Де мій ціпок? Подайте капелюха!

 Ну, я пішов. Побачимося ще.           

Грайте з нами!

Сьогодні два добрих фея - пан Андрій та пан Кирило - принесли нам дві великі торби "скарбів" - настільних ігор. Кожна коробка в них - це день змістовної гри в задоволення. Це люди, чиє хобі - збирати, виготовляти, перекладати настільні ігри. В часи тотального інтернету, коли кожен сидить перед своїм монітором, вам описувати емоції від гри в компанії друзів?
Ми грали чотири години і випробували чотири гри. Змагались в двох вікових категоріях: сьомий-восьмий класи і дорослі (бібліотекарі та друзі). 
Далі - емоції...

Пан Андрій та пан Кирило

 Ілля Міщенко - наймолодший учасник

 Гра "В бібліотеці"

 Суворі штрафні санкції

 В кожного є своя улюблена гра

Пан Кирило за презентацією нової суперголоволомної гри

Чекайте нових оголошень на наступні ігри!

Експериментаріум. Частина 2.

H2O : Що ми знаємо про воду?

Відгадайте загадку:

Перед вами 6 стаканів.

1-2-3 із водою, а 4-5-6 порожні.

Треба зробити так, щоби чергувались повний з порожнім.

При тому рухати можна лише один стакан.

Удачі!

Перше завдання "Солодка веселка"

 Візьміть 7 горняток. Розчиніть в кожному і добре перемішайте:

1. по три столових ложки теплої води,

2. харчові барвники (червоний-помаранчевий-жовтий-зелений-блакитний-синій-фіолетовий),

3. цукор (в 1-му горняткові - одна столова ложка, в 2-му - дві і т.д.)

Далі великим шприцом набираємо кольорову рідину, починаючи з фіолетового, і обережно виливаємо в півлітрову банку.

Якщо все зроблено правильно, кольори мусять утворити малюнок веселки.

Друге завдання "Жовтий + блакитний = зелений. Завжди?"

Беремо два стакана з холодною водою. В один насипаємо жовтого барвника, а в другий блакитного. Накриваємо один зі стаканів картонкою і, перевернувши, ставимо на другий. Картонку обережно витягуємо. Рідини між собою перемішуються, утворюючи зелений колір.

Тепер беремо один стакан з холодною водою і насипаємо туди блакитний барвник. А в другий наливаємо гарячої води і додамо жовтого кольору. Ставимо стакан з гарячою водою зверху... - і бачимо, що кольори залишаються жовто-блакитними.

Виконувати експеримент треба дуже акуратно, щоби не пролити воду.

Третє завдання "Ефект підводного човна"

В стакан з водою опускаємо яйце. Що робить свіже яйце в воді? Правильно, тоне. Тоді робимо крутий розчин з сіллю.... - і наше яйце спливає.

Четверте завдання "Вирощуємо кристали"

В стаканчик з крутим сольовим розчином опускаємо вовняну нитку, прив'язану на патичок, і залишаємо приблизно на тиждень. Десь за сім-десять днів на нитці мають вирости красиві сольові кристали.

 Завдання п'яте "Сніг"

Є кілька варіантів виготовлення снігу в домашніх умовах.

Найпростіший: в миску витрусити вміст дитячого памперсу і розвести водою до утворення пухнастих комочків.

Варіант з піни для гоління і харчової соди: в велику миску вичавити з балончика піну для гоління і всипати дві пачки харчової соди. Вимішати руками. Вийде ціла гора духмяного і приємного на дотик прохолодного снігу.

Сніговик Поліни

Сніговик Насті Безгодової

Всі ці досліди робили учні перших-четвертих класів, які ще не вивчають в школі хімію, але "хімічать" з великим задоволенням.

Приєднуйтесь!

В грудні на вас чекатиме святковий новорічний експериментаріум!