До колекції раритетів: "Допогромні словники" рідної мови

 До згортання українізації в 20-30 -х роках ХХ століття в Україні існували словники, що суттєво відрізнялись від тих, якими ми користуємося зараз.
Найвідомішим з них був 4-х томний "Словник української мови" за редакцією Б. Д. Грінченка (виданий у 1907-1909 роках). Двомовний — українсько-російський — словник мав до 68 тисяч реєстрових слів і являв собою цінну лексикографічну пам'ятку . 

Протягом 1924—1937 рр. вийшло з друку кілька українсько-російських словників обсягом від 8—10 до 15—25 тисяч слів. Ці словники стояли на різних наукових рівнях і швидко відійшли до архіву.

Олекса Синявський був редактором остаточного варіянта "Українського правопису", ухваленого на Правописній конференції у Харкові в 1927 році.

У 1927—1930 рр. були зроблені спроби здійснити «виправлене й доповнене» видання  вже існуючих  та друк нових словників з максимально наближеним до російської мови перекладом. Багато українських слів були замінені російськими відповідниками.
Так пропонували  вживати вираз "Ні під яким видом" замість правдивого "Нізащо, ніколи, в жодному разі, ні за які скарби у світі". "Кафедра" замість "катéдри", "вертоліт" замість "гелікоптера, гвинтокрила"...

Дещо з граматики

Постанова народного комісара освіти УРСР від 5-го вересня 1933 р.

Про «Український правопис»:

«Український правопис», затверджений М.Скрипником 6-го вересня 1928 року, був скерований на штучний відрив української мови від тої мови, що нею говорять багатомільйонні маси українських робітників і селян, на штучний відрив української мови від мови російської. Правописна комісія на чолі з М. Скрипником провела націоналістичну лінію в побудові, в літературному оформленні правопису.

6-го квітня 1933 року наказом нового керівництва Наркомосу України було організовано комісію під головуванням т. А. Хвилі для перевірки роботи на мовному фронті. Комісія, крім питань української наукової термінології, розглянула правопис і кардинально його переробила, відкинувши штучне відмежовування української мови від російської мови, спростивши правопис, ліквідувавши націоналістичні правила цього правопису, що орієнтували українську мову на польську, чеську буржуазну культуру.

Текст «Українського правопису» в редакції правописної комісії тов. Хвилі – затверджую.

Народний комісар освіти УСРР В. Затонський

Плоди цієї реформи споживаємо і до сьогодення. Поступово, дякуючи зусиллям небайдужих людей, ми пізнаємо правдиві назви. Тим приємніше, коли до рук потрапляє старе видання, яке можна погортати, переглянути і відкрити для себе досі невідоме.

 Перший розворот