Літні читання. 6 клас.

Українська література

 Володимир Рутківський "Джури козака Швайки"

Історико-пригодницький роман «Джури козака Швайки» — це перша книга з історичної трилогії В. Рутківського. Видана вона видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» у 2007 році, тоді ж була визнана найкращою книжкою для дітей та юнацтва. 

«Джури…» поєднують максимально достовірний опис реалій часу та художній вимисел. Тут показані характери, які розкривають перед читачами захоплюючий світ козацької романтики. Тут поруч з історичною реальністю присутня фантастика (незвичайні здібності Санька, приручені дідом Кудьмою вовки), тут вічне прагнення українців до волі, яке змушувало їх виступати проти утисків польської шляхти і підіймати шаблю на татарську орду навіть тоді, коли за спиною не було майже нікого.

Події твору відбуваються на Наддніпрянщині та у степах України в 1487-1488 роках. Головні герої не видатні історичні особи, а створені уявою письменника Пилип Швайка, Санько й Грицик, які опиняються в центрі важливих історичних подій періоду боротьби українських козаків проти татарської орди.

Друзі-підлітки Санько та Грицик, які долею випадку вимушені шукати щастя поза рідним селом, ставши на свій шлях, вже не мають вибору, бо кожний крок веде все далі від звичного мирного життя до сповненого тривог і дорослої відповідальності козакування.

Старшим другом та прикладом для хлопців є сирота, козацький вивідник Пилип Швайка — людина-легенда, вовкулака-перевертень зі ста обличчями, боєць і шпигун, але водночас щира, відкрита та добра душа. Він має вірного друга — коня Вітрика, який розуміє людську мову й самостійно виконує доручення господаря. А ще він має вовка-побратима Барвінка, що не раз рятував козакові життя. Та й сам Пилип — людина неабияка: знає всі козацькі хитрощі, уміє бути «своїм» і серед татар, і серед поляків, знається на травах і зброї. Та головне в ньому — самовіддана любов до своєї землі й щира відданість людям, які на ній живуть.

Роман В. Рутківського «Джури козака Швайки» настільки сподобався читачам, що автор написав ще дві книги про джур — «Джури-характерники» та «Джури і підводний човен». А 9 лютого 2012 року трилогія «Джури» була удостоєна найвищої нагороди України — Національної премії імені Тараса Шевченка.

Літні читання. 6 клас.

Українська література

Леся Воронина "Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9"

Повість «Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9» - це спроба пояснити, що боягузтва потрібно позбуватися.

Головний герой  Клим Джypa  має побороти свій страх, а мимохіть і врятувати планету. У повісті Землю атакують прибульці з чужої Галактики - підступні і хижі Синьоморди-Квакожери, яким вельми до смаку наші комахи.

Виявляється, що боягузи, а точніше Таємне Товариство Боягузів, можуть врятувати нашу планету від страшних загарбників, які заразили землян вірусом страху. І саме боягузам вдасться їх зупинити, бо «вірус страху» найперше вражає хоробрих, які зовсім не мають імунітету. А боягузам усе життя треба боротися з власним переляком, тому у кожного боягуза є свої засоби подолання страху...

Клим Джура переживає неймовірні пригоди. Спочатку, втікаючи від сусіда-хулігана Сашка Кактуса, він провалюється в каналізаційний люк і потрапляє в секретну лабораторію ТТБ - Таємного Товариства Боягузів. Там Клим дає згоду на участь в експерименті: випробовування засобу від страху № 9. Разом із Климом у першому завданні були задіяні ще двоє агентів ТТБ - веселі хлопці на прізвиська Жук і Заєць. Вони проникли в лігво ворога й навіть зробили кілька знімків.

А ще врятувати планету від прибульців Климові допоможуть часоліт, винайдений бабусею Солею, та мама й тато, які перебували на розкопках біля однієї з єгипетських пірамід. Так, під час порятунку світу Клим дізнається й історію свого роду (рід його походить від характерників).

 Літні читання. 5 клас.

Світова література

Марк Твен "Пригоди Тома Сойєра"

Марк Твен свою повість «Пригоди Тома Сойєра» назвав «Гімном дитинства, перекладеним прозою». Багато пригод, характерів автор «списав» із себе та своїх товаришів, тому його герой — бешкетник, фантазер, але водночас чесна і благородна людина — завоював симпатії мільйонів читачів багатьох поколінь.

«Пригоди Тома Сойєра» підкорюють своєю життєрадісною атмосферою. Насамперед вона виявляється в численних жартах і розіграшах Тома, у його дивовижній здатності знаходити кумедні моменти в буденних ситуаціях і перетворювати будь-яку справу на захопливу гру. Але ця атмосфера має глибше коріння, вона заснована на впевненості Тома і Гека у власних силах, у їхній вірі в щасливу долю.

Важливо, що Тома та Гека зображено не лише як типових для пригодницької літератури шибайголов, а й як звичайних хлопчаків. Вони відчувають і страх, і слабкість, і муки каяття. Кожен з героїв має свої звички, забобони, захоплення й мрії. Однак незважаючи на різну вдачу, обоє вміють по-справжньому дружити.

Прижиттєва популярність Марка Твена була величезною. Досить сказати, що листи співвітчизників і зарубіжних читачів знаходили його просто за адресою «Америка, Марку Твену». Ця популярність витримала найскладніше випробування - випробування часом.

Літні читання. 5 клас.

Світова література

Пауль Маар "Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу" 

 Суботик — казковий герой, який уміє здійснювати бажання, що є заповітною мрією всіх людей з давних давен. 

Чарівному рудоволосому створінню письменник присвятив (і сам проілюстрував) дев’‎ять книжок, перша з яких побачила світ 1973 р.

 «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу» — це друга книжка циклу. Службовцю пану Пляшкеру випадає щастя знайти маленьку казкову істоту, яка повністю перевернула його уявлення про світ, принесла повний безлад у його доросле життя. Але пан Пляшкер був обеззброєний зізнанням руденького чоловічка з п’‎ятачком: «Ти мій тато!» Друга книжка про Суботика починається з очікувань пана Пляшкера на повернення «зеленого синочка», адже той з’‎являється тільки в суботу: розрадить, надасть упевненості в собі, стане вірним і надійним товаришем, здійснить бажання, якщо почує слово "будь ласка"— знову раптово зникне.

Як у народних казках, дивовижні сині цяточки на обличчі казкового персонажа виконують чарівну функцію — здійснюють будь-яке бажання. За їх допомогою пан Пляшкер отримав багато грошей, автомобіль, смачну їжу, здійснив подорож на безлюдний острів, навчив папугу розмовляти...

Та чи завжди бажання та мрії дорослих приносять радість? Чи завжди існує порозуміння між дорослими та дітьми? Над цими питаннями П. Маар змушує замислитися. «І що ж, власне, вона мені дала, ця машина для здійснення бажань? — розмірковує пан Пляшкер. — Нічого!.. Я не став анітрохи багатший, ніж був». А Суботик, узявши тата за руку, відповідає: «А може, ви загадували їй не ті бажання? Може, треба було придумати інші бажання?» 

Літні читання. 5 клас.

Українська література

Олександр Олесь "Княжа Україна" (збірка)

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=8528

Олександр Олесь створив прекрасний поетичний цикл «Княжа Україна», до якого увійшли вірші «Війна з татарами», «Ярослав Осмомисл» та інші.

Доба Київської Русі— загадковий та прекрасний період нашої історії. Попри війни, які точилися на той час із хижими завойовниками, попри міжусобиці, цей період подарував нам розвиток писемності, прекрасні літописні твори, видатних Історичних особистостей та звитяжні перемоги над ворогом.

У вірші "Ярослав Осмомисл" Олександр Олесь зображує постать Ярослава Мудрого, названого також і Осмомислом за його непересічний розум. Саме цей князь створив першу бібліотеку, заохочував своїх підданих до навчання, та й сам був дуже ерудованою людиною. Але освіченість поєдналася у князя Ярослава із мудрістю та мужністю у боях. У вірші сказано, що Ярослав не стоїть осторонь на полі бою, а сміливо кидається у бій поруч із звичайними воїнами. Він приєднав багато земель, розширив та укріпив свою державу.

Ми знаємо, що XIII століття було дуже складним для Київської Русі: саме тоді сталася так звана татаро-монгольська навала. Багато міст було спалено, багато людей було захоплено в полон або вбито. У поезії «Війна з татарами» Олександр Олесь розповідає про князя Василька, якого захопили в полон. Василька вели до Холмщини, розраховуючи, що люди здадуть своє місто, побачивши полоненого князя. Василька примусили наказувати людям здаватися, але він пішов на хитрість; говорячи те, що від нього вимагали, він кидав каміння, яке підбирав дорогою. Так люди зрозуміли, що потрібно боронити місто, кидаючи в татар камінням. Вороги змушені були відступити!

Історія нашої країни — загадкова, героїчна і прекрасна, хоча й непроста. Доба Київської Русі, така далека від нас, зберегла для нас постаті князів, воїнів, просвітників. Ці постаті залишаються в нашій пам’яті взірцями мужності, сили духу та розуму. 

Літні читання. 5 клас. 

Українська література

Степан Васильченко  "В бур'янах"

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1321

У повісті „В бур'янах” Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса, майбутню  гордість і славу України - про Тараса Григоровича Шевченко.

Батьки майбутнього Кобзаря працювали на панщині й поверталися додому геть виснаженими. Змалечку Тараса доглядала сестра Катерина. Родина Шевченків жила у злиднях, їхня хата була чи не найгіршою в селі: кривобока, у дірках, стояла вона край села, як примара.

Тарас ріс не зовсім слухняним: то десь заграється, то завіється в поле, а потім із чумаками повертається додому. Та найбільше полюбляв хлопчик слухати сумні розповіді про кріпаччину й панів, про Сибір та страшну солдатчину. Тарас слухав ці невеселі оповіді, а на серці наче камінь лежав: так стискав його жаль. Справжнім святом був прихід кобзаря. Спів кобзаря, слова про героїчне минуле українського народу змушували хлопчика замислюватися над життям: „...Завмирало чогось маленьке серце. А після виступу кобзаря чув він гомін дорослих: „Народ терпить, а як терпець увірветься — хай тоді не просять — не помилують”. Після тогоТарас грався в гайдамаків: рубав бур'яни лозиною, ніби панам голови стинав.

Пізніше Тараса віддали в навчання до дяка. Саме тут хлопчик вперше відчув потяг до малювання й словесної творчості. Цей потяг був непереможний та жагучий: „Хлопцеві мріялась позолочена книжка, в яку він по своїй вподобі вписував би вірші”. Але дуже важко бути щасливим у нещасливому світі. Від непосильної праці та злиднів померла мати. Згодом помер і батько. Діти лишилися з мачухою. Тарас був „упертий, правдивий і гарячий” і тому, не захотівши миритися з несправедливими наріканнями мачухи, подався світ за очі. Після цього почалося не життя, а справжня мука. Хлопець був у дяка не лише за школяра, а й за наймита. Тарас ходив завжди голодний, босий і простоволосий взимку й влітку, у полатаній сорочці. Коли припадала хвилина, хлопець забирався в бур'яни й співав про тяжку долю сироти, про несправедливість та злидні, що існують у світі.

Але його доля була типовою для більшості українців у той час. Пройде зовсім небагато часу, і колишній дяків наймит, що ховався в бур'янах,стане відомим по цілому світі!

Чи бачили ви, друзі, що у нас під Дніпром розкопали цілий «Стоунхендж»? Мабуть, до "Семи чудес Дніпропетровщини" прийшов час дописати восьме чудо!

Мова іде про Новоолександрівський курган, розкопки на якому йдуть ще з квітня. За цей час курган вже встиг привернути до себе увагу, завести власну сторінку на Фейсбуці та навіть викликати тривожні чутки про те, що його будуть зносити задля зведення новобудов.

Але днями археологи накопали дійсно незвичайне — захоронення, яке оточене кам’яними брилами по колу. Такі споруди вчені називають «кромлех» і вважають, що їх будували з практичною метою — стримати земляний насип навколо захоронення, а також як символ відгородження поховання від царства живих. Ще є версія, що це астрономічна обсерваторія. Найвідоміший кромлех, який знає майже кожна людина, — це Стоунхендж в Англії.

Знахідка в Новоолександрівці вражає масштабами: вага кожної з 15 кам’яних плит біля тонни, вони щільно підігнані одна під одну й взагалі займають величезну територію, а вік археологічної пам’ятки — 4,5 — 5 тисяч років!

За словами археологів, розкопки планують завершити вже цього місяця, а згодом може бути створено музей просто неба.

Екскурсії проводить науковий співробітник Yaroslav Yaroshenko, засновник Бюро креативних екскурсій Dnipro City Walks

Історія, яка нікого не залишить байдужим.

А ти вже читав "Русалоньку із 7-В або прокляття роду Кулаківських"?

Полюбляєш пригоди? Любиш відкривати героїчні сторінки нашої славної історії?

Тоді ця книга - для Тебе!

До Дня слов'янської писемності та культури

До Дня музеїв
Чи знаєш ти, друже, що в Дніпрі відкрився новий музей? Це музей історії міста Дніпра (МІД). І перша вистава приурочена до свята - "Ніч в музеї".

Колишній будинок губернатора (по вул. Воскресенській, 14)

Гостей зустрічала власниця катеринославського прибуткового будинку початку ХХ ст., відвідувачі змогли побувати на прийомі у катеринославського лікаря кінця XVIII ст., побачили почесного громадянина О. Поля, поринули в атмосферу «радянського сервісу доби застою».

А слідкувати за життям Музею історії Дніпра тепер можна через сайт.

Тут ти знайдеш багато цікавої та корисної інформації про минуле міста, експонати, що зберігаються у МІД, колектив музею, актуальні новини та афіші майбутніх подій.

Бажаєш знати більше - переходьте за посиланням:

https://midnipro.museum/

А може ти бажаєш стати частиною Музею історії Дніпра, зберегти шматочок своєї історії для майбутніх поколінь?

Тільки завдяки твоїй допомозі музей здатний стати ще цікавішим.

Що саме можна подарувати до МІД?

старі трудові книжки, із записами про роботу в Дніпропетровську,

радіопристрої Дніпропетровського радіозаводу,

фотографії, зроблені у робочих приміщеннях, на заводах, у школах, міських парках

старе канцелярське приладдя,

косметика чи парфуми радянських часів,

ляльки від Дніпропетровської фабрики іграшок,

медальки про одруження чи народження дитини,

столові ложки, парасольки та інші вироби із клеймом "ПМЗ",

грамоти, подяки, похвальні листи,

одяг від "Володарки",

Взуття від дніпропетровської взуттєвої фабрики.

10 травня народився Іван Малкович – український поет і видавець, директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

 ВАГОМА РІЧ

Івану Малковичу

Дракона звали містер Брук –

Він шанував книжки і друк:

Тому друкарню він тримав

І гарні вірші видавав.

Тож поступово в тій землі –

І школярі, і королі –

Змінили вдачу, позаяк,

Надбали поетичний смак.

Забуто кривди. Зникла лють.

Там довго й радісно живуть.

Завзятий день. Утішна ніч…

Поезія – вагома річ.

Від Григорія Фальковича

 ПАМ'ЯТЬ І ПРИМИРЕННЯ (1939-1945)

Цей день в календарі визначено як вшанування подвигу всіх загиблих у Другій світовій війні в боротьбі з нацизмом.

Україна вже 29 років є незалежною державою, але в спадок нам дісталося багато радянських міфів про Другу світову війну. Часто в риториці воєнних злочинів ми чуємо про КАТІВ і ЖЕРТВ. Особливо в часі нинішньої російсько-української війни наш північний сусід-агресор дуже вдало маніпулює поняттями "перемоги над нацизмом", продовжуючи нарощувати власну військову міць і вбивати українців.

Та правда полягає в тому, що більшість злочинів військового часу відбувалися в присутності СВІДКІВ. У часи Радянського Союзу, а по факту радянської окупації України, відбувалося знецінення вкладу українського народу в перемогу над нацистським режимом. Масовими репресіями, катуваннями, ув'язненнями, стратами нас привчали жити в режимі байдужості до ЗЛОЧИНУ.

"Не дивися, коли творять злочин і, МОЖЛИВО, тобі вдасться вижити" - приблизно такою була мантра тих, хто хотів вижити. До чого призвів такий стиль мислення, ми бачимо зараз. Толерування злочину призвело до ще більших злочинів. Українські Захисники продовжують гинути від російської агресії на Сході.

У Другій світовій війні українці опинялися по різні боки фронту, не маючи власної самостійної держави. Завдяки тому, що зараз Україна - демократична держава, ми маємо можливість вільно спілкуватися на будь-які теми, ставити незручні питання і шукати на них правдиві відповіді. Сьогодні для цього є багато відкритих джерел: спеціалізовані сайти, доступна література в бібліотеках, розсекречені архіви КДБ. У Радянському Союзі люди не мали таких прав і свобод, як маємо ми зараз.

Тож наше завдання сьогодні - зробити висновки і винести уроки з нашого трагічного минулого.

Ми вшановуємо пам'ять воїнів, які боролися проти нацистського режиму в часи Другої Світової війни. І висловлюємо слова поваги і вдячності українським Героям, які сьогодні ціною своїх життів та доль відстоюють незалежність України!

ПАМ'ЯТАЄМО. ПЕРЕМАГАЄМО!

Гаївки виникли в далекі, ще язичницькі часи. Не знати, у зв’язку з яким обрядом, але певно, що зі святом, – бо в буден день не мала молодь часу бавитися, та й хто хотів перед людьми виглядати неробою! Знаємо тільки, що це було свято весняне – люди раділи приходу весни!

Яке то було щастя – перебути люту зиму, з довгими, що починалися з найпершого смеркання, ночами, зі скутим морозами та великими снігами рухом. Щастя – вирватися із задушного запертя на весняний простір, босоніж – та й на зелену траву, у гай. Тоді починались веселі ігри, співи.

Немало дослідників і назву “гаївка” виводять від слова “гай”.

Є й інші гіпотези, адже “гаївки” – найпоширеніша назва ігор-хороводів, що пов'язані із воскресінням природи – у деяких місцевостях їх звуть “гагілками”, “ягілками”, “ягівками”, “галагівками”... На Наддніпрянщині, як правило, кажуть “веснянки”. 

Із прийняттям на Русі християнства язичницький обряд поклоніння весні поступово перейшов у традицію Великодніх свят, котрі знаменують уже справді розквітлу весну.

Гаївки, таким чином, у християнській традиції відбивають радість і Весни, і Воскресіння Христового.

Після тривалого Великого Посту молодіжні забави, грайливі пісні особливо оживляли кожну місцевість, надто сільську. На Великдень, поснідавши свяченим яйцем, паскою і всім, що Бог послав у найбільше свято, молодь на майдані коло церкви починала водити гаївки. 

Гаївка давала шляхетну можливість хлопцеві і дівчині натякнути одне одному на закоханість.

Джерело: Свято гаївок: великодні, весняні пісні та ігри.– Дрогобич: Бескид, 1991.

Яка весна без Великодня? Яке свято без гаївок?

Водимо "Голубку"

Гаївка "Заплетемо шума"

ПИСАНКА
Розмалюю писанку, 
Розмалюю, 
Гривастого коника 
Намалюю.

Розмалюю писанку, 
Розмалюю, 
Соловейка-любчика 
Намалюю.

Розмалюю писанку. 
Розмалюю, 
Різьблену сопілоньку
Намалюю.

А сопілка буде грати. 
Соловейко щебетати, 
А гривастий кониченько 
Славно танцювати.
Д. Чередниченко

ВЕЛИКДЕНЬ

На столі – духмяна паска,
А круг неї – писанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки!

Немала у нас родина,
Та молитва всіх єдина:
Хай розквітне Україна,
Як в погожі дні – весна.
П. Воронько

ПИСАНКА
Я з-за столу не вставала
На яєчку малювала     
Роду нашого святиню —     
Українську берегиню.
Гарна писанка у мене,
Бо вона для тебе,нене!         
А. Крат

Датченко Юлія "Писанки Катеринославщини. Посібник з писанкарства".

Видання містить інформацію про історію писанок Катеринославщини, техніку їх виготовлення, символіку. 

Вперше презентуються і досліджуються писанки початку ХХ ст., які зберігаються у фондах Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. 

Катеринославська писанка "Шість хрестів"