Сторінки

четвер, 18 жовтня 2018 р.

Зроби свічник - і тепла в цьому світі стане трішечки більше!
 В суботу учасники нашої "Творчої майстерні" збирали осіннє тепло.

Свічники з солоного тіста в формі кленових листочків не відлетять до вирію з поривами холодного вітру, а житимуть на наших підвіконнях. Різнокольорові, помальовані гуашевими фарбами, вони працюватимуть зберігачами тепла і світла від малесеньких свічечок.

Хочеш дізнатися, якою буде наступна майстерка? Приходь в п'ятницю до бібліотеки і запишись на заняття в суботу.
Чекаємо Тебе!



 Майструємо
Зігріваємося гарячим чаєм з термоса-велетня
Добре Діло - це так просто!
САНЧАТА
Ярослав Стельмах
Спускалися ми з Митьком на санчатах. Уже всі розійшлись, а ми собі катаємось.
Нарешті вирішили йти додому. Дивимось — дядечко з паличкою до нас прямує.
– Мені, — каже, — хлопчики, незручно дуже, але взув я старі черевики, а вони ковзкі. Боюсь, не піднімуся нагору, впаду. Мені дуже незручно, — повторює, — але чи не змогли б ви мене на гору оцю підвезти?
Йому, мабуть, теж додому потрібно було, як і нам.
Ми трохи розгубились — нас дорослі катали на санчатах, це правда, а от ми їх ніколи. Я і кажу:
— Звичайно, можемо! Сідайте, будь ласка.
От веземо дядечка, а він іще ззаду паличкою своєю підштовхує. Тільки виїхали — тіточка якась біжить.
— Що, — кричить, — зламав?
А ми їй:
— Та ні! Він хоч і важкий, але санчата теж міцні, будь-кого витримають. Так що ви не хвилюйтеся, не зламав.
Дядечко засміявсь і до тіточки:
— Нічого я не зламав. Просто слизько дуже, от я і попросив хлоп’ят підвезти.
Тут і ми зрозуміли, що вона зовсім не про санчата питала.
Тіточка взяла його під руку, і вони пішли. «Спасибі» сказали.
А ми думаємо: «Раз на гору вже зайшли, то ще раз спустимось».
Спустилися. Стоїмо, чекаємо — може, ще когось підвезти потрібно. Довго чекали — ніхто не просить. Бачимо — бабуся йде.
Ми до неї.
— Чи не треба вас на гору підвезти?
А вона ступнула назад і каже:
— Ви вже краще самі катайтесь, а то ще завезете на гору, а там відпустите.
Чи то вона так пожартувала — незрозуміло.
Ми тоді ще раз з’їхали. Вже стемніло, а нікого так і нема.
Ми й пішли собі додому.
«Нічого, — думаємо, — завтра теж прийдемо кататися. От тоді, може, кого-небудь і підвеземо!

А ми з першачками ЗОСШ №91 дізнавалися, як навчитися робити добрі вчинки і як зробити, щоби це стало щоденною звичкою.
Ми виготовили міні-календарики в формі сердечка з завданнями на щодень. А допомагатиме в  цьому нашим першокласникам пластунка-новачка - учениця 4-го класу Діана Кутукова: вона приходитиме на перерві в клас і роздаватиме наліпки в календарики тим, хто зробив добре діло. Так за тиждень в наших календарях має з'явитися щонайменше сім наліпок - і щасливі володарі цих скарбів зможуть відв'язати з них свою маленьку винагороду - цукерку!

Запрошуємо створити свій казковий ліс
По суботах в нашій бібліотеці працює ФЕЯ, яка вміє створювати маленькі шедеври. Вона ліпить з пластиліну і глини, з гіпсу і солоного тіста, вона малює, вирізає і клеїть. Вона - майстриня з золотими руками.
І неважливо, скільки Тобі років і що Ти вмієш робити. Тебе навчать, підкажуть, як зробити, допоможуть.
Чекаємо Тебе в нашій дружній команді!

Радість
Творча атмосфера
Зустріч з добрим чарівником

Нам пощастило.
А ви хочете поспілкуватися зі справжнім добрим чарівником?
Він вміє вигадувати фантастичні історії. І вміє цікаво їх переповідати.

Він покаже свої книжечки та книги інших авторів видавництва "Час майстрів".
Він - дитячий письменник з промовистим прізвищем - Олег Чаклун!
Запрошуйте в гості!


 Він вміє захопливо розповідати
 А ми вміємо уважно слухати

 Дружно фотографуватися
І спілкуватися за чаєм