До 1 вересня - готові!

Підготовка до першого уроку на тему "Україна - європейська країна" пройшла успішно.
Склали вікторину, підготували відеопрезентацію та для віртуальної мандрівки-подорожі змайстрували журавликів - символ миру та добробуту.

Іван Франко-

український поет, прозаїк, публіцист, політик

 27 серпня 1856 р.

" Мета мого життя й деяких моїх товаришів полягає в тому, щоб підтримувати життєві духовні зв'язки української інтелігенції з високо-розвинутими націями Європи, а, з іншого боку, ближче познайомити ці нації з духовним життям українського народу…"
(лист до Е. Енґеля, видавця німецького культорологічного журналу, між 13-16 листопада 1882)

Сучасники називали Франка велетом думки і титаном праці, українським Мойсеєм. Він залишив по собі колосальну художню і наукову спадщину, яка становить близько 50 тисяч творів. 50-томне академічне видання творів, здійснене у 1976-1986 роках, є далеко не повним його доробком і «тягне» на стотомник. За сорок років творчої діяльності Іван Франко видав одинадцять поетичних збірок, понад сто оповідань, дев’ять повістей, понад десять драматичних творів. Плідною була і публіцистична діяльність Івана Франка – понад дві тисячі публікацій. Він є автором численних перекладів творів світової літератури: з французької, німецької, англійської, російської, польської, чеської, сербської, хорватської, старогрецької, латинської, арабської, давньоєврейської, індійської та інших мов. Іноді навіть жалкував, що не став орієнталістом. В молодості Іван Франко, як і багато інших тогочасних інтелектуалів, зазнав впливу соціалістичних ідей, з захопленням читав Маркса, Енгельса, але наприкінці життя розчарувався в соціалізмі, назвавши соціалістичну державу тюрмою, «а всевладність комуністичної держави… означала би тріумф нової бюрократії над суспільністю, над усім її матеріальним і духовним щастям». На початку він також оспівував «братерство велике, всесвітнє», лише згодом усвідомивши підневільне становище України, розірваної між царською Росією й Австро-Угорщиною, що дасть йому підстави написати запальне: «Не пора, не пора, не пора Москалеві й ляхові служить». Саме тому за радянських часів творча спадщина Івана Франка немилосердно фальсифікувалася. Українці не могли прочитати франкових поезій про національне відродження, про Січ та січових стрільців, про російський та польський колоніалізм на українській землі. «Або візьмімо всі свої сили докупи і силкуймося встояти в конкуренції цивілізаційної праці, або зложімо заздалегідь зброю і скажімо собі, що ми сміття і січка, добра на пашу для інших, але не здібна зеленіти й нове зерно родити», - писав Франко.
(Джерело: Укрінформ)

Запрошуємо до кінозалу
Kopoткoмeтpaжний фільм зa кyльтoвим ;) oднoймeнним твopoм Bceвoлoдa Hecтaйкa (влacнe, зa oдним з йoгo eпізoдів).
Пpaгнyчи здoбyти cлaвy, двoє cільcькиx xлoпчaків oбиpaють кap'єpy тopeaдopів. Пpoтe нa цьoмy шляxy їx чeкaють нeлeгкі випpoбyвaння: yкpaїнcькa xyдoбa тepплячa і дoбpoдyшнa, aлe мaє влacнy гідніcть... 
Інформація про фільм "Тореадори з Васюківки" (1965)
Рік: 1965
Жанр: Сімейний
Країна: Україна
Кіностудія: Харківська телестудія
Основні актори: Сашко Бартєнєв, Сашко Мінін, Коля Ушаков, дуже терпляча корова Лиска.

Веселого перегляду!

Повість складається з трьох частин: «Пригоди Робінзона Кукурузо», «Незнайомець із тринадцятої квартири» та «Таємниця трьох невідомих». 
Головними героями книги є прості школярі з села Васюківка — Павлуша Завгородній і Ява Рень. Шибайголову Яву та більш спокійного й розважливого Павлушу об'єднує щире бажання прославитися на весь світ. Для цього вони впродовж всієї трилогії намагаються стати тореадорами, зловити іноземних шпигунів зі свого села, підкорити Київ та багато іншого. Головне послання книги — справжня дружба, самопожертва, готовність прийти на допомогу нужденній людині.

Перевір свої знання: